Закон Украины "Об исполнительном производстве"


ЗАКОН УКРАЇНИ

Про виконавче провадження


(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, N 24, ст.207)

{Із змінами, внесеними згідно із Законами N 783-XIV (783-14) від 30.06.99, ВВР, 1999, N 34, ст.274 - редакція набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом про Державний бюджет України на 2000 рік N 2241-III (2241-14) від 18.01.2001, ВВР, 2001, N 11, ст.54 N 2618-III (2618-14) від 11.07.2001, ВВР, 2001, N 44, ст.226 N 2893-III (2893-14) від 13.12.2001, ВВР, 2002, N 14, ст.96 N 3057-III (3057-14) від 07.02.2002, ВВР, 2002, N 30, ст.202 N 327-IV (327-15) від 28.11.2002, ВВР, 2003, N 5, ст.46 N 542-IV (542-15) від 20.02.2003, ВВР, 2003, N 16, ст.127 N 980-IV (980-15) від 19.06.2003, ВВР, 2004, N 2, ст.6 N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 6, ст.37 N 1255-IV (1255-15) від 18.11.2003, ВВР, 2004, N 11, ст.140 N 1344-IV (1344-15) від 27.11.2003, ВВР, 2004, N 17-18, ст.250}

{Офіційне тлумачення до Закону див. в Рішенні Конституційного Суду N 3-рп/2004 (v003p710-04) від 24.02.2004}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами N 1416-IV (1416-15) від 03.02.2004, ВВР, 2004, N 19, ст.256 N 1701-IV (1701-15) від 11.05.2004, ВВР, 2004, N 35, ст.412 N 1868-IV (1868-15) від 24.06.2004, ВВР, 2004, N 46, ст.511 N 2102-IV (2102-15) від 21.10.2004, ВВР, 2005, N 2, ст.30 N 2285-IV (2285-15) від 23.12.2004, ВВР, 2005, N 7-8, ст.162 N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19, ст.267 N 2631-IV (2631-15) від 02.06.2005, ВВР, 2005, N 26, ст.358 N 2711-IV (2711-15) від 23.06.2005, ВВР, 2005, N 33, ст.430 N 2716-IV (2716-15) від 23.06.2005, ВВР, 2005, N 33, ст.431 N 2798-IV (2798-15) від 06.09.2005, ВВР, 2005, N 42, ст.464 N 2801-IV (2801-15) від 06.09.2005, ВВР, 2005, N 48, ст.480 N 2853-IV (2853-15) від 08.09.2005, ВВР, 2005, N 51, ст.551 N 2875-IV (2875-15) від 08.09.2005, ВВР, 2005, N 52, ст.562 N 2900-IV (2900-15) від 22.09.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.1 N 3108-IV (3108-15) від 17.11.2005, ВВР, 2006, N 1, ст.18 N 3201-IV (3201-15) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 13, ст.110 N 3538-IV (3538-15) від 15.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.295 N 3541-IV (3541-15) від 15.03.2006, ВВР, 2006, N 35, ст.296 N 521-V (521-16) від 22.12.2006, ВВР, 2007, N 10, ст.84 N 668-V (668-16) від 20.02.2007, ВВР, 2007, N 16, ст.216}

{У тексті Закону слова "відділу Державної виконавчої служби" у всіх відмінках і числі замінено словами "відділу державної виконавчої служби" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003}

{У тексті Закону слова "Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України", "відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції" та "районні, міські (міст обласного значення), районні у містах відділи державної виконавчої служби" в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами "Департамент державної виконавчої служби", "державна виконавча служба Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя" та "державна виконавча служба у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом N 2716-IV (2716-15) від 23.06.2005}

{У тексті Закону слова "Департамент державної виконавчої служби", "державна виконавча служба Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя" і "державна виконавча служба у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах" в усіх відмінках і числах замінено відповідно словами "Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України", "відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції" та "районні, міські (міст обласного значення), районні в містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом N 521-V (521-16) від 22.12.2006}

Цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Глава 1

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Виконавче провадження


Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
{Стаття 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3541-IV (3541-15) від 15.03.2006}

Стаття 2. Органи і посадові особи, які здійснюють примусове виконання рішень

Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до Закону України "Про державну виконавчу службу" (202/98-ВР) примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції (далі - державні виконавці). (Частина друга статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003, N 2716-IV (2716-15) від 23.06.2005)

За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або у разі виконання зведеного виконавчого провадження при органах державної виконавчої служби можуть утворюватися виконавчі групи в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, до складу яких включаються державні виконавці одного або кількох органів державної виконавчої служби. За наказом Міністерства юстиції України або Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції на керівника групи можуть покладатися права та повноваження, встановлені цим Законом, у виконавчому провадженні для начальників районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції. {Статтю 2 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами N 2716-IV (2716-15) від 23.06.2005, N 521-V (521-16) від 22.12.2006}

Інші органи, установи, організації і посадові особи здійснюють виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 6 цього Закону на вимогу чи за дорученням державного виконавця. (Частина статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 327-IV (327-15) від 28.11.2002)

Стаття 3. Виконавчі документи за рішеннями, що підлягають виконанню державною виконавчою службою

Примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду;

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом;

3) судові накази;

4) виконавчі написи нотаріусів;

5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій;

6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном;

8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу;

9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу;

10) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" (3477-15). {Пункт 10 частини другої статті 3 в редакції Закону N 668-V (668-16) від 20.02.2007}

{Стаття 3 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2618-III (2618-14) від 11.07.2001, N 327-IV (327-15) від 28.11.2002, N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003, N 1255-IV (1255-15) від 18.11.2003, N 1701-IV (1701-15) від 11.05.2004, N 2798-IV (2798-15) від 06.09.2005, N 2875-IV (2875-15) від 08.09.2005, N 3108-IV (3108-15) від 17.11.2005; в редакції Закону N 3541-IV (3541-15) від 15.03.2006}

Стаття 4. Заходи примусового виконання рішень

Заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на майно боржника;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Стаття 5. Обов'язки і права державних виконавців

Державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець:

здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; (Абзац другий частини другої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання;

заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

роз'яснює сторонам їх права і обов'язки;

проводить оцінку (переоцінку) майна в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність. (Частину другу статті 5 доповнено абзацом сьомим згідно із Законом N 2801-IV (2801-15) від 06.09.2005)

Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право:

одержувати необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки, іншу інформацію;

проводити перевірку виконання рішень юридичними особами всіх форм власності, а також громадянами, які провадять підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, що є боржниками за виконавчими документами; (Частину третю статті 5 доповнено абзацом третім згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

здійснювати перевірку виконання юридичними особами рішень стосовно працюючих у них боржників;

безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, при необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку, опечатувати ці приміщення і сховища; (Абзац п'ятий частини третьої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством; (Абзац шостий частини третьої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; {Абзац сьомий частини третьої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003, N 2631-IV (2631-15) від 02.06.2005, N 3541-IV (3541-15) від 15.03.2006}

використовувати за згодою власника приміщення, в тому числі, що є в комунальній власності, для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспорт стягувача або боржника для перевезення майна; (Абзац восьмий частини третьої статті 5 в редакції Закону N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

звертатися до органу, який видав виконавчий документ, за роз'ясненням рішення з заявою про видачу дубліката виконавчого документа, порушувати клопотання про встановлення чи зміни порядку і способу виконання, відстрочку та розстрочку виконання рішення; (Абзац частини третьої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 327-IV (327-15) від 28.11.2002)

звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання; {Абзац десятий частини третьої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003, N 3538-IV (3538-15) від 15.03.2006}

викликати громадян та посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а у разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; (Абзац одинадцятий частини третьої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

залучати до проведення виконавчих дій понятих, працівників органів внутрішніх справ, інших осіб у встановленому порядку, а також експертів, спеціалістів, а для оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; (Абзац дванадцятий частини третьої статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003, N 2801-IV (2801-15) від 06.09.2005)

накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом;

застосовувати під час проведення виконавчих дій відеозапис, фото- і кінозйомки; (Частину третю статті 5 доповнено абзацом чотирнадцятим згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

при виконанні судових рішень безперешкодно входити на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення боржників - фізичних осіб, проводити в цих приміщеннях огляд, за необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати ці приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там знаходиться та на яке за законом можливо звернути стягнення; (Частину третю статті 5 доповнено абзацом п'ятнадцятим згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

вимагати від матеріально відповідальних і службових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб відомості та пояснення по фактах невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи інших порушень вимог законодавства про виконавче провадження; (Частину третю статті 5 доповнено абзацом шістнадцятим згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

повідомляти з метою профілактичного впливу органи державної влади, громадські об'єднання, трудові колективи і громадськість за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; (Частину третю статті 5 доповнено абзацом сімнадцятим згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

у разі необхідності для проведення чи організації виконавчих дій залучати на платній основі, у тому числі за рахунок авансового внеску стягувача, суб'єктів господарювання, які у встановленому законом порядку одержали ліцензії на: (Частину третю статті 5 доповнено абзацом вісімнадцятим згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

1) будівельну діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджувальних конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж); (Частину третю статті 5 доповнено абзацом дев'ятнадцятим згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

2) надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом загального користування (крім надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі); (Частину третю статті 5 доповнено абзацом двадцятим згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

3) операції у сфері поводження з небезпечними відходами;
(Частину третю статті 5 доповнено абзацом двадцять першим згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

4) надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян; (Частину третю статті 5 доповнено абзацом двадцять другим згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

5) проведення землевпорядних та землеоціночних робіт; (Частину третю статті 5 доповнено абзацом двадцять третім згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

здійснювати інші повноваження, передбачені цим та іншими законами.

Стаття 5-1. Повноваження начальника відділу (підрозділу) примусового виконання рішень органів державної виконавчої служби

{Назва статті 5-1 із змінами, внесеними згідно із Законами N 2716-IV (2716-15) від 23.06.2005, N 521-V (521-16) від 22.12.2006}

Начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та начальник підрозділу примусового виконання рішень відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції наділені всіма правами та повноваженнями у виконавчому провадженні, передбаченими цим Законом для начальника державної виконавчої служби у районі, місті (місті обласного значення), районі у місті.
{Закон доповнено статтею 5-1 згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003; із змінами, внесеними згідно із Законами N 2716-IV (2716-15) від 23.06.2005, N 521-V (521-16) від 22.12.2006}

Стаття 6. Обов'язковість вимог державного виконавця

Вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.

Державному виконавцю у встановлений ним строк повинні бути надані безкоштовно документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень.

Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Стаття 7. Гарантії прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні

Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, повинні бути роз'яснені державним виконавцем їх права відповідно до вимог цього Закону.

Дії державного виконавця, його відмова від вчинення певної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмова у задоволенні заяви про відвід державного виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку.

Стаття 8. Контроль за законністю виконавчого провадження

Контроль за своєчасністю, правильністю, повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, та керівник вищестоящого органу. (Частина перша статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2716-IV (2716-15) від 23.06.2005)

Керівник органу державної виконавчої служби при здійсненні контролю за діями державного виконавця під час виконання рішень, якщо вони суперечать вимогам Закону, вправі своєю постановою скасувати постанову, акт, інший процесуальний документ, винесений у виконавчому провадженні державним виконавцем, який йому підпорядкований, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, передбаченому цим Законом. Постанова керівника органу державної виконавчої служби може бути оскаржена сторонами виконавчого провадження до вищестоящого органу державної виконавчої служби або до суду в 10-денний строк з моменту її винесення. {Частина друга статті 8 в редакції Закону N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом N 521-V (521-16) від 22.12.2006}

Контроль за законністю виконавчого провадження здійснюють Міністерство юстиції України через Департамент державної виконавчої служби та Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції через відповідні відділи державної виконавчої служби. {Статтю 8 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003; в редакції Законів N 2716-IV (2716-15) від 23.06.2005, N 521-V (521-16) від 22.12.2006}

Забороняється втручання інших державних або недержавних органів та їх посадових осіб у виконавче провадження, крім випадків, передбачених цим Законом. Виїмка чи вилучення документа виконавчого провадження здійснюється лише за рішенням суду. {Статтю 8 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3538-IV (3538-15) від 15.03.2006}
(Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)



© 2007 - 2009, ООО "ЮРИДИЧЕСКАЯ ФИРМА "УКРКОНСАЛТИНГ", Украина, Харьков