Закон Украины "Об исполнительном производстве"

Стаття 47. Винагорода державному виконавцеві

Державний виконавець, який забезпечив реальне, своєчасне і законне виконання виконавчого документа, за рахунок стягнутого з боржника виконавчого збору одержує винагороду в розмірі двох відсотків стягнутої ним суми або вартості майна, але не більше тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а по виконавчому документу немайнового характеру - не більше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Державний виконавець, який забезпечив законне і своєчасне, в термін, визначений у частині першій статті 79 цього Закону, примусове виконання рішення про виселення боржника, одержує винагороду за рахунок кредитора в розмірі двох відсотків від стягнутої ним суми або вартості майна (ціни реалізації майна, на яке було звернено стягнення відповідно до закону), але не більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Статтю 47 доповнено частиною другою згідно із Законом N 3201-IV (3201-15) від 15.12.2005)
(Стаття 47 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

Стаття 48. Авансування витрат на виконавче провадження

З метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням із державним виконавцем внести на депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або для покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом. (Частина перша статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003, N 2716-IV (2716-15) від 23.06.2005)

При завершенні виконавчих дій авансовий внесок повністю повертається стягувачеві, якщо інше не передбачено цим Законом. (Частина друга статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

Стаття 49. Особливості виконання рішень у разі відкриття кількох виконавчих проваджень щодо одного боржника

У разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження. (Частина перша статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2716-IV (2716-15) від 23.06.2005)

Якщо виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті у кількох органах державної виконавчої служби, виконання вимог цієї статті забезпечується в порядку, встановленому Міністерством юстиції України. (Частина друга статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

З метою реалізації вимог цієї статті Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України формуються відповідні банки даних про відкриття виконавчих проваджень у підрозділах державної виконавчої служби. (Частина третя статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2716-IV (2716-15) від 23.06.2005)

Стаття 49-1. Порядок видачі документів виконавчого провадження

У разі одержання ухвали суду про витребування або вилучення документа виконавчого провадження, відповідно до якої витребується або вилучається документ виконавчого провадження, або вимоги іншої особи чи органу, які відповідно до закону вправі витребувати або вилучати документи, державний виконавець зобов'язаний не пізніше трьох днів виготовити копію документа, що витребується або вилучається, засвідчити її власним підписом із зазначенням посади, прізвища та дати, скріпити печаткою органу державної виконавчої служби та надіслати засвідчену копію суду або іншій особі чи органу, які витребовують або вилучають документ, або видати її уповноваженій ними особі.

У разі одержання ухвали суду про витребування або вилучення документа виконавчого провадження, відповідно до якої витребується або вилучається оригінал документа виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний не пізніше трьох днів, якщо інший строк не призначено судом, додати копію документа, засвідчену в порядку, встановленому частиною першою цієї статті, до документів виконавчого провадження, після чого надіслати цінним листом з описом вкладення оригінал документа до суду, який його витребує або вилучає. Ухвала суду додається до документів виконавчого провадження.

У разі проведення виїмки в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним кодексом України (1001-05, 1002-05, 1003-05), державний виконавець на підставі постанови судді про виїмку документа виконавчого провадження зобов'язаний пред'явити або виготовити та видати копії документів виконавчого провадження, які вимагає слідчий під час виїмки. Якщо слідчий вимагає видати оригінал документа виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний додати копію документа, засвідчену в порядку, встановленому частиною першою цієї статті, до документів виконавчого провадження, після чого видати оригінал документа. Постанова судді про проведення виїмки, постанова слідчого про проведення виїмки та другий примірник протоколу виїмки, а також другий примірник опису додаються до документів виконавчого провадження.

Видача чи надіслання оригіналів документів виконавчого провадження допускається лише у випадках і в порядку, встановлених частинами другою та третьою цієї статті.

Правила цієї статті не застосовуються до витребування виконавчого провадження посадовими особами, зазначеними у статті 8-1 цього Закону, яке здійснюється відповідно до статті 8-2 цього Закону.
{Закон доповнено статтею 49-1 згідно із Законом N 3538-IV (3538-15) від 15.03.2006}

Глава 5

ЗАГАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ
НА МАЙНО БОРЖНИКА

(Назва глави 5 в редакції Закону N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

Стаття 50. Порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника

Звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем. {Частина п'ята статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3541-IV (3541-15) від 15.03.2006}

Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам. {Статтю 50 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 1255-IV (1255-15) від 18.11.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3541-IV (3541-15) від 15.03.2006}

Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів указаний певний номер рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності коштів на цьому рахунку державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження звертається до органу, який видав виконавчий документ, з клопотанням про заміну способу та порядку виконання рішення шляхом звернення стягнення на майно боржника або встановлення іншого способу та порядку виконання рішення. {Статтю 50 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 1255-IV (1255-15) від 18.11.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом N 3541-IV (3541-15) від 15.03.2006}

Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. (Частина статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законом N 327-IV (327-15) від 28.11.2002)

Стаття 51. Порядок звернення стягнення на майно боржника при обчисленні боргу у гривнях або іноземній валюті
(Назва статті 51 в редакції Закону N 327-IV (327-15) від 28.11.2002)

У разі відсутності у боржника коштів у гривнях, достатніх для одночасного задоволення вимог стягувача, державний виконавець накладає стягнення на кошти боржника в іноземній валюті.

Якщо кошти боржника в іноземній валюті є на рахунках, внесках або на зберіганні у банку або іншій кредитній установі, які мають право продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку України, державний виконавець зобов'язує їх протягом семи днів продати іноземну валюту в розмірі, необхідному для погашення боргу.

Якщо такі кошти є у банку або іншій кредитній установі, які не мають права продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку України, державний виконавець зобов'язує їх протягом семи днів перерахувати ці кошти до банку або іншої кредитної установи, що мають таке право для їх реалізації відповідно до вимог частини другої цієї статті.

Звернення стягнення на кошти боржника у гривнях та інше майно боржника при обчисленні боргу в іноземній валюті здійснюється в порядку, передбаченому цією статтею. (Статтю 51 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 327-IV (327-15) від 28.11.2002)

Стаття 52. Звернення стягнення на заставлене майно

Стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя. За постановою державного виконавця про стягнення виконавчого збору, винесеної у виконавчому провадженні про звернення стягнення на заставлене майно, стягнення звертається на вільне від застави майно боржника.

У разі коли коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно, виконавчий документ повертається стягувачу-заставодержателю в порядку, визначеному пунктом 6 частини першої статті 40 цього Закону.

Для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернено у разі:

виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів;

коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателя не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або тоді, коли йому стало відомо, що арештоване майно боржника знаходиться у заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про звільнення заставленого майна з-під арешту.

Реалізація заставленого майна провадиться в порядку, встановленому цим Законом.

З коштів, одержаних від реалізації заставленого майна, здійснюються утримання, передбачені статтею 43 цього Закону, після чого вони використовуються для задоволення вимог заставодержателя. Якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, кошти йому виплачуються у разі належного підтвердження права на заставлене майно. Після повного задоволення вимог заставодержателя залишок коштів використовується для задоволення вимог інших стягувачів у порядку, визначеному цим Законом.

Спори, які виникають у виконавчому провадженні щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку" (898-15). (Статтю 52 доповнено частиною восьмою згідно із Законом N 3201-IV (3201-15) від 15.12.2005)

(Стаття 52 із змінами, внесеними згідно із Законом N 327-IV (327-15) від 28.11.2002, текст статті 52 в редакції Закону N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003; зміни до статті 52 не внесені згідно із Законом N 980-IV (980-15) від 19.06.2003)

Стаття 53. Звернення стягнення на майно боржника, яке знаходиться в інших осіб

Державний виконавець має право на пропозицію боржника або стягувача звернути стягнення на майно боржника, що знаходиться в інших осіб, а також на майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.

Зазначені особи зобов'язані на запит державного виконавця надати у визначений ним строк відомості про належне боржникові майно, що знаходиться у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржникові.

Одержавши від названих осіб відомості про наявність майна боржника, державний виконавець описує це майно в присутності понятих, вилучає його і реалізує у встановленому цим Законом порядку. Якщо особа, у якої знаходиться майно боржника, перешкоджає державному виконавцеві у його вилученні, таке майно вилучається державним виконавцем у примусовому порядку, встановленому статтею 55 цього Закону. (Частина третя статті 53 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

Готівкові кошти та майно, що належать боржникові від інших осіб, вилучаються державним виконавцем у цих осіб у присутності понятих на підставі ухвали суду. (Статтю 53 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

На належні боржнику від інших осіб кошти, що знаходяться на рахунках в установах банків та інших фінансових установах, стягнення звертається державним виконавцем на підставі ухвали суду у встановленому цим Законом порядку. (Статтю 53 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

За ухилення від виконання розпоряджень державного виконавця на особу, в якої знаходиться майно боржника, може бути накладено стягнення відповідно до цього Закону.

Стаття 54. Майно, на яке не може бути звернено стягнення

Не допускається звернення стягнення на майно, зазначене в Переліку видів майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами (додаток до цього Закону).

Стаття 55. Арешт та вилучення майна боржника

Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом:

винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження;

винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах;

винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження;

проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. (Статтю 55 доповнено частиною першою згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого провадження або за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.
(Статтю 55 доповнено частиною другою згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових установ або органів, зазначених у частині другій цієї статті. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена боржником начальнику відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, або до суду у 10-денний строк. (Статтю 55 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2716-IV (2716-15) від 23.06.2005)

Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. (Частина четверта статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену законом.

Арешт застосовується:

1) для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації;

2) для виконання рішення про конфіскацію майна боржника;

3) при виконанні ухвали суду про накладення арешту на майно, що належить відповідачу і знаходиться у нього чи в інших осіб.

Вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації провадиться у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше, ніж через п'ять днів після накладення арешту. Продукти та інші речі, що швидко псуються, вилучаються і передаються для продажу негайно після накладення арешту.

Цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, виявлені при опису, на які накладено арешт, підлягають обов'язковому вилученню і негайно передаються на зберігання установам Національного банку України. Арешт на цінні папери накладається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. (Частина статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законом N 327-IV (327-15) від 28.11.2002)

Державний виконавець зобов'язаний подбати про забезпечення умов реалізації майна боржника, які не ущімлюють його законних інтересів.

Стаття 56. Право боржника на визначення першочерговості звернення стягнення на предмети (види майна)

Під час проведення опису боржник має право зазначити ті види майна або предмети, на які слід звернути стягнення в першу чергу.

Державний виконавець зобов'язаний задовольнити вимоги боржника, якщо вони не порушують інтересів стягувача і не ускладнюють виконання рішення.

Стаття 57. Оцінка майна боржника

Оцінка майна боржника провадиться державним виконавцем, якщо вартість майна не перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ринковими цінами, які діють на день проведення оцінки, крім випадків, коли оцінка провадиться за регульованими цінами, а також у разі оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. (Частина перша статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законом N 327-IV (327-15) від 28.11.2002)

Якщо оцінити окремі предмети складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника на реалізацію за оцінкою, проведеною державним виконавцем, останній запрошує суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для визначення вартості майна. Витрати на призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання несе сторона, яка оспорює оцінку майна, проведену державним виконавцем. (Частина друга статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003, N 2801-IV (2801-15) від 06.09.2005)

Для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (2658-14). (Статтю 57 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 327-IV (327-15) від 28.11.2002; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2801-IV (2801-15) від 06.09.2005)

Державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.
(Частина четверта статті 57 в редакції Закону N 327-IV (327-15) від 28.11.2002)

Стаття 58. Зберігання майна, на яке накладено арешт

Майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам, призначеним державним виконавцем (далі - зберігачеві), під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржникові, стягувачеві, а у випадках, коли обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачеві. (Частина перша статті 58 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003, N 1416-IV (1416-15) від 03.02.2004)

Особа, якій передано на зберігання описане майно, може ним користуватися, якщо особливості цього майна у разі користування не призведуть до його знищення або зменшення цінності.

Зберігач, якщо ним призначено не боржника або члена його сім'ї, одержує за зберігання майна винагороду, розмір якої встановлюється за угодою зберігача з державним виконавцем.

Порядок і умови зберігання майна, на яке накладено арешт, зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, визначаються Національним банком України за погодженням з Міністерством фінансів України, а щодо іншого майна - Міністерством юстиції України. (Частина четверта в редакції Закону N 1416-IV (1416-15) від 03.02.2004)

Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою відповідальність зберігача майна, передбачену законом.



© 2007 - 2009, ООО "ЮРИДИЧЕСКАЯ ФИРМА "УКРКОНСАЛТИНГ", Украина, Харьков