Закон Украины "Об исполнительном производстве"

Стаття 59. Звільнення майна з-під арешту

Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

У разі прийняття судом рішення про звільнення майна з-під арешту або сплати боржником повної суми боргу за виконавчим документом до реалізації арештованого майна боржника, майно звільняється з-під арешту за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про звільнення майна з-під арешту надсилається боржнику та до органу (установи), якому була надіслана постанова про накладення арешту на майно боржника на виконання. (Статтю 59 доповнено частиною другою згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

Майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого цим Законом порядку накладення арешту. Копія постанови начальника органу державної виконавчої служби про звільнення майна боржника з-під арешту не пізніше наступного після її винесення дня надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту, а про відмову у звільненні майна боржника з-під арешту - боржнику. (Статтю 59 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2716-IV (2716-15) від 23.06.2005)

За наявності письмового висновку експерта щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зносу, пошкодженням або коли витрати, пов'язані із зверненням на нього стягнення, перевищать грошову суму, за яку воно може бути реалізовано, майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови державного виконавця про звільнення майна боржника з-під арешту не пізніше наступного після її винесення дня надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту. (Статтю 59 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2716-IV (2716-15) від 23.06.2005)

У всіх інших випадках по незакінчених виконавчих провадженнях арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду. (Статтю 59 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

Зазначені у цій статті постанови начальника органу державної виконавчої служби та державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами до суду у 10-денний строк. (Статтю 59 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2716-IV (2716-15) від 23.06.2005)

Стаття 60. Передача стягувачеві предметів, зазначених у виконавчому документі

У разі присудження стягувачеві предметів, зазначених у виконавчому документі, державний виконавець вилучає ці предмети у боржника і передає їх стягувачеві, про що складає акт передачі. У разі знищення речі, що мала бути передана стягувачеві в натурі, державний виконавець складає акт про неможливість виконання, який є підставою для закриття виконавчого провадження.

У випадку письмової відмови стягувача від одержання предметів, вилучених у боржника при виконанні рішення про передачу їх стягувачеві, державний виконавець повертає зазначені предмети боржникові під розписку і виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. При цьому внесений стягувачем авансовий внесок поверненню не підлягає. (Частина друга статті 60 із змінами, внесеними згідно із Законом N 327-IV (327-15) від 28.11.2002)

Стаття 61. Реалізація майна, на яке звернено стягнення

Реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах. (Частина перша статті 61 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003, N 1416-IV (1416-15) від 03.02.2004)

Порядок реалізації майна, зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України, а іншого майна - Кабінетом Міністрів України. (Частина друга статті 61 в редакції Закону N 1416-IV (1416-15) від 03.02.2004)

Якщо передане торговельним організаціям майно не буде продано протягом двох місяців, воно підлягає переоцінці. Державний виконавець переоцінює майно в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі коли в місячний строк після переоцінки майно не буде продано, державний виконавець повідомляє про це стягувача і пропонує йому вирішити питання щодо залишення за собою непроданого майна.

Якщо стягувач у 15-денний строк письмово не заявить про своє бажання залишити за собою непродане майно, арешт з майна знімається, воно повертається боржникові, а виконавчий документ у разі відсутності у боржника іншого майна, на яке може бути звернено стягнення, повертається стягувачеві без виконання. (Частина четверта статті 61 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

Якщо стягувач виявив бажання залишити за собою непродане майно, то він зобов'язаний у 15-денний строк з дня повідомлення державного виконавця про виявлення бажання залишити за собою непродане майно, внести на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби різницю між вартістю непроданого майна та сумою коштів, які підлягають стягненню на його користь, якщо вартість непроданого майна перевищує суму боргу, яка підлягає стягненню за виконавчим документом. З перерахованих стягувачем коштів оплачуються витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій, стягується виконавчий збір, а залишок коштів повертається боржнику. (Частина п'ята статті 61 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003, N 2716-IV (2716-15) від 23.06.2005)

Майно передається стягувачу за оцінкою, за якою воно було передано на реалізацію. Про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. За фактом такої передачі державним виконавцем складається акт. Постанова і акт є підставою для подальшого оформлення стягувачем права власності на це майно. (Частина шоста статті 61 в редакції Закону N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2716-IV (2716-15) від 23.06.2005)

Боржник має право визначити, в якій послідовності необхідно продавати майно. У разі коли від продажу частини майна буде виручено суму, достатню для задоволення вимог стягувача, сплати виконавчого збору, витрат на здійснення виконавчих дій, штрафу, подальший продаж арештованого майна припиняється. Вимоги боржника щодо черговості продажу майна не приймаються державним виконавцем, якщо внаслідок їх задоволення виникнуть перешкоди чи додаткові труднощі для виконання або подовжиться його строк.
(Стаття 61 в редакції Закону N 327-IV (327-15) від 28.11.2002)

Стаття 62. Звернення стягнення на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку

Звернення стягнення на будинок, квартиру, інше приміщення, земельну ділянку, що є нерухомим майном, провадиться у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу провадиться звернення стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржникові. В останню чергу звертається стягнення на жилий будинок чи квартиру.

Разом з жилим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржникові.

У разі звернення стягнення на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку державний виконавець запитує відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування про належність зазначеного майна боржникові на праві власності та його вартість, а також запитує нотаріальний орган, чи не знаходиться це майно під арештом.

Одержавши документальне підтвердження належності боржникові на праві власності будинку чи іншого нерухомого майна, державний виконавець накладає на них арешт шляхом опису і оцінки за їх вартістю на момент арешту та надсилає нотаріальному органу за місцем знаходження майна вимогу про реєстрацію даного факту. Про накладення арешту на будинок чи інше нерухоме майно, заставлене третім особам, державний виконавець невідкладно повідомляє цих осіб.

У разі відсутності документів, що характеризують об'єкт нерухомості, у зв'язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувача. Якщо стягувач у 20-денний строк, з дня одержання відповідного повідомлення державного виконавця, не авансує витрати на виготовлення документів, що характеризують об'єкт нерухомості, арешт з нього знімається. (Статтю 62 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

Реалізація належних боржникові будинку, квартири та іншого нерухомого майна провадиться відповідно до закону шляхом продажу з прилюдних торгів.

Стаття 62-1. Звернення стягнення на предмет іпотеки за виконавчим написом нотаріуса або за рішенням суду

Звернення стягнення на предмет іпотеки і його реалізація для задоволення вимог іпотекодержателя здійснюються відповідно до умов іпотечного договору.

На майно, щодо якого встановлено іпотеку чи накладено заборону на відчуження, не може бути звернено стягнення для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателями згідно із Законом України "Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" (979-15).

У разі звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса на нотаріально посвідчених примірниках іпотечного договору та договору про іпотечний кредит чи на нотаріально посвідчених копіях цих документів або за рішенням суду орган державної виконавчої служби здійснює реалізацію предмета іпотеки в порядку, встановленому іпотечним договором.

Відчуження предмета іпотеки здійснюють органи державної виконавчої служби.
(Закон доповнено статтею 62-1 згідно із Законом N 980-IV (980-15) від 19.06.2003)

Стаття 62-2. Оформлення акта про придбання нерухомості у разі реалізації предмета іпотеки державною виконавчою службою

Після повного розрахунку покупця за придбану нерухомість на підставі протоколу про реалізацію предмета іпотеки та документів, що підтверджують розрахунок за придбану нерухомість, державний виконавець складає акт про реалізацію предмета іпотеки.

В акті зазначаються:

ким, коли і де провадилася реалізація предмета іпотеки;

коротка характеристика реалізованої нерухомості;

прізвище, ім'я та по батькові (найменування юридичної особи), адреса покупця;

сума коштів, внесена за придбану нерухомість;

прізвище, ім'я та по батькові (назва юридичної особи) боржника, його адреса;

дані про правовстановлювальні документи, що підтверджують право власності на предмет іпотеки.

Цей акт державний виконавець подає на затвердження начальнику (заступнику начальника) відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. (Частина третя статті 62-2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2716-IV (2716-15) від 23.06.2005)

Затверджений начальником (заступником начальника) органу державної виконавчої служби акт державний виконавець видає покупцеві, а копії акта надсилає стягувачеві і боржникові. (Частина четверта статті 62-2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2716-IV (2716-15) від 23.06.2005)

На підставі копії цього акта нотаріус видає покупцеві свідоцтво про придбання нерухомого майна.
(Закон доповнено статтею 62-2 згідно із Законом N 980-IV (980-15) від 19.06.2003) Глава 6

ЗВЕРНЕННЯ СТЯГНЕННЯ НА МАЙНО БОРЖНИКА -
ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ

Стаття 63. Звернення стягнення на грошові кошти боржника - юридичної особи


Готівка в національній та іноземній валюті, яка знаходиться в касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню після її виявлення та складення відповідного акта державним виконавцем. Копія акта вручається представнику боржника - юридичної особи.

Вилучена готівка в національній валюті не пізніше наступного дня здається в установу банку для перерахування на рахунок стягувача для покриття боргу за виконавчими документами, на виконавчий збір та на покриття витрат на проведення виконавчих дій. Готівка в іноземній валюті у той же строк здається державним виконавцем банку або іншій кредитній установі, що мають право продажу іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку України, для реалізації її в розмірі, необхідному для покриття боргу, сплати виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться в кредитних установах, в порядку, передбаченому цим Законом. Якщо даних про наявність у боржника - юридичної особи рахунків і вкладів у банках чи інших фінансових установах немає, державний виконавець одержує такі дані у податкових органів, які зобов'язані надати йому необхідну інформацію у 3-денний строк. (Частина третя статті 63 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

У разі якщо коштів на рахунках боржника - юридичної особи недостатньо для погашення заборгованості перед стягувачами в повному обсязі, стягнення може бути звернуто на кошти, що знаходяться на рахунках, відкритих боржниками - юридичними особами через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи. {Статтю 63 доповнено частиною згідно із Законом N 521-V (521-16) від 22.12.2006}

Не підлягають стягненню в порядку, передбаченому цим Законом, кошти, які знаходяться на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки" (1868-15). (Статтю 63 доповнено частиною згідно із Законом N 1868-IV (1868-15) від 24.06.2004)

Якщо після накладення державним виконавцем арешту на кошти боржника - юридичної особи у банках чи інших фінансових установах боржник умисно не виконує судове рішення і відкриває нові рахунки у банках чи інших фінансових установах, державний виконавець направляє до відповідних правоохоронних органів матеріали про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності. (Статтю 63 доповнено частиною згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003

Стаття 64. Звернення стягнення на інше майно боржника - юридичної особи

У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів, достатніх для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне боржникові - юридичній особі на праві власності або закріплене за ним, у тому числі на майно, яке обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (за винятком майна, виключеного з обороту або обмежуваного в обороті) незалежно від того, хто фактично використовує це майно. {Частина перша статті 64 із змінами, внесеними згідно із Законом N 521-V (521-16) від 22.12.2006}

На зазначене майно накладається арешт, і воно реалізується в такій черговості:

1) у першу чергу - майно, яке безпосередньо не використовується у виробництві (цінні папери, кошти на депозитних та інших рахунках боржника, валютні цінності, легковий автотранспорт, предмети дизайну офісів та інше майно, готова продукція (товари); (Пункт 1 частини другої статті 64 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

2) у другу чергу - інші матеріальні цінності, які безпосередньо не використовуються у виробництві; (Пункт 2 частини другої статті 64 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

3) у третю чергу - об'єкти нерухомого майна, верстати, обладнання, інші основні засоби, а також сировина і матеріали, призначені для здійснення виробництва.

У разі накладення арешту на майно третьої черги, що належить боржнику - юридичній особі, державний виконавець у 3-денний строк повідомляє власника або уповноважений ним орган, до сфери управління якого належить майно, та у разі необхідності - Фонд державного майна України про накладення арешту на майно боржника - юридичної особи, а також дані про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, і про розмір вимог стягувача.
(Частина третя статті 64 із змінами, внесеними згідно із Законом N 327-IV (327-15) від 28.11.2002)

На пропозицію відповідного органу управління чи Фонду державного майна України державний виконавець за рахунок коштів на фінансування Державної виконавчої служби публікує у пресі повідомлення про звернення стягнення на майно боржника - юридичної особи.

У разі накладення арешту на майно підприємств-боржників, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, державний виконавець у 3-денний строк повідомляє Фонд державного майна України про накладення арешту на майно підприємств-боржників, а також дані про склад і вартість майна, на яке накладено арешт, і про розмір вимог стягувача. (Статтю 64 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом N 3057-III (3057-14) від 07.02.2002)

Отримавши повідомлення відповідного органу управління чи Фонду державного майна України про вчинення цими органами дій щодо порушення справи про банкрутство боржника - юридичної особи, державний виконавець звертається до суду із заявою про відстрочку виконання відповідно до статті 33 цього Закону. У разі порушення судом провадження у справі про банкрутство боржника - юридичної особи державний виконавець виносить постанову про зупинення виконавчого провадження, крім виконання провадження по зверненню стягнення на заставлене майно. (Частина шоста статті 64 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1255-IV (1255-15) від 18.11.2003)

Стаття 65. Порядок звернення стягнення на майно при реорганізації та ліквідації боржника - юридичної особи

У випадку реорганізації (злиття, приєднання, розділення, виділення, перетворення) боржника - юридичної особи стягнення за виконавчими документами звертається на кошти та інше майно тієї юридичної особи, на яку відповідно до закону покладено відповідальність за зобов'язаннями боржника - юридичної особи.

У випадку ліквідації боржника - юридичної особи, в тому числі внаслідок визнання боржника банкрутом, виконавчий документ передається до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законодавством порядку. У разі направлення виконавчого документа до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого арешт з майна боржника знімається за постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. (Частина друга статті 65 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003, N 2716-IV (2716-15) від 23.06.2005)

При направленні виконавчого документа до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого виконавче провадження підлягає закінченню у порядку, встановленому цим Законом. (Частина третя статті 65 в редакції Закону N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003)

Стаття 66. Підготовка та проведення прилюдних торгів по реалізації нерухомого майна

Спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за незалежною оцінкою. У разі якщо нерухомість за вказаною ціною не буде реалізована на перших торгах, то на повторних торгах початкова ціна, за якою вона реалізується, знижується не більше, ніж на 30 відсотків. (Частина перша статті 66 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1095-IV (1095-15) від 10.07.2003, N 2102-IV (2102-15) від 21.10.2004, N 2801-IV (2801-15) від 06.09.2005)

До заявки додаються:

1) копія виконавчого документа;

2) копія акта арешту майна;

3) документи, що характеризують об'єкт нерухомості;

4) копії документів, що підтверджують право власності або право користування нерухомим майном;

5) копія рішення про відведення земельної ділянки.

Акт про проведення прилюдних торгів затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби і є підставою для видачі відповідним органом свідоцтва про право власності. (Частина третя статті 66 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2716-IV (2716-15) від 23.06.2005)

Це свідоцтво є підставою для видачі відповідним органом акта про право власності на земельну ділянку в порядку, передбаченому законодавством.

Порядок проведення прилюдних торгів з продажу арештованого державними виконавцями нерухомого майна боржників визначається Міністерством юстиції України.
(Стаття 66 в редакції Закону N 327-IV (327-15) від 28.11.2002)



© 2007 - 2009, ООО "ЮРИДИЧЕСКАЯ ФИРМА "УКРКОНСАЛТИНГ", Украина, Харьков