Закон Украины "Об организационно-правовых основах борьбы с организованной преступностью"


ЗАКОН УКРАЇНИ

Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю


(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 35, ст.358)

{Вводиться в дію Постановою ВР N 3342-XII (3342-12) від 30.06.93, ВВР, 1993, N 35, ст.359}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами N 4001-XII (4001-12) від 24.02.94, ВВР, 1994, N 24, ст.184 N 312-XIV (312-14) від 11.12.98, ВВР, 1999, N 4, ст. 35 N 461-XIV (461-14) від 02.03.99, ВВР, 1999, N 16, ст. 98 N 783-XIV (783-14) від 30.06.99, ВВР, 1999, N 34, ст.274 - редакція набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом про Державний бюджет України на 2000 рік N 1593-III (1593-14) від 23.03.2000, ВВР, 2000, N 24, ст.184 N 2921-III (2921-14) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114 N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 17, ст.117 N 3111-III (3111-14) від 07.03.2002, ВВР, 2002, N 33, ст.236 N 662-IV (662-15) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 27, ст.209 - набуває чинності 01.08.2003 року N 762-IV (762-15) від 15.05.2003, ВВР, 2003, N 30, ст.247}

{Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду N 9-рп/2004 (v009p710-04) від 07.04.2004}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами N 3200-IV (3200-15) від 15.12.2005, ВВР, 2006, N 14, ст.116 N 3421-IV (3421-15) від 09.02.2006, ВВР, 2006, N 22, ст.199}

{У тексті Закону слова "Управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю" замінено словами "Головне управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю" у відповідному відмінку згідно із Законом N 4001-XII (4001-12) від 24.02.94}

{У тексті Закону слова "Комісія Верховної Ради України з питань боротьби з корупцією і організованою злочинністю" у всіх відмінках замінено словами "Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією" у відповідних відмінках згідно із Законом N 461-XIV (461-14) від 02.03.99}

{У тексті Закону слова "Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності та боротьби з організованою злочинністю і корупцією" у всіх відмінках замінено словами "Комітет Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією" у відповідних відмінках згідно із Законом N 1593-III (1593-14) від 23.03.2000}

Цей Закон визначає головні напрями загальнодержавної політики та організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Поняття організованої злочинності


1. Під організованою злочинністю в цьому Законі розуміється сукупність злочинів, що вчиняються у зв'язку з створенням та діяльністю організованих злочинних угруповань.

2. Види та ознаки цих злочинів, а також кримінально-правові заходи щодо осіб, які вчинили такі злочини, встановлюються Кримінальним кодексом України (2001-05, 2002-05).

Стаття 2. Мета боротьби з організованою злочинністю

Метою боротьби з організованою злочинністю є:

встановлення контролю над організованою злочинністю, її локалізація, нейтралізація та ліквідація;

усунення причин і умов існування організованої злочинності.

Стаття 3. Завдання Закону

Основними завданнями цього Закону є:

створення загальних правових і організаційних засад у сфері боротьби з організованою злочинністю, сприяння її попередженню та ліквідації;

визначення системи державних органів, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю, та їх взаємовідносин;

встановлення повноважень спеціальних державних органів по боротьбі з організованою злочинністю та спеціальних заходів, що здійснюються ними;

встановлення обов'язків інших державних органів у сфері боротьби з організованою злочинністю;

правове забезпечення фінансових, матеріально-технічних та інших умов, необхідних для боротьби з організованою злочинністю;

забезпечення гарантій прав громадян і юридичних осіб під час здійснення заходів боротьби з організованою злочинністю.

Стаття 4. Законодавство про боротьбу з організованою злочинністю

1. Законодавство про боротьбу з організованою злочинністю базується на Конституції України (254к/96-ВР) і включає цей Закон, Кримінальний (2001-05, 2002-05) і Кримінально-процесуальний кодекси України (1001-05, 1002-05, 1003-05), закони України "Про оперативно-розшукову діяльність" (2135-12), "Про міліцію" (565-12), "Про Службу безпеки України" (2229-12), "Про прокуратуру" (1789-12), інші закони, міжнародно-правові угоди, учасником яких є Україна.

2. Підзаконні акти, що регулюють відносини в сфері боротьби з організованою злочинністю, не можуть встановлювати повноваження державних органів чи обов'язки фізичних та юридичних осіб, які не випливають з законів України.

Стаття 5. Система органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю

1. Систему державних органів, які здійснюють боротьбу з організованою злочинністю, становлять:

а) спеціально створені для боротьби з організованою злочинністю державні органи;

б) державні органи, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю в межах виконання покладених на них інших основних функцій.

2. До державних органів, спеціально створених для боротьби з організованою злочинністю, належать:

(Положення підпункту "а" пункту 2 статті 5 втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N 9-рп/2004 (v009p710-04) від 07.04.2004) а) Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президенті України;

б) спеціальні підрозділи по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України;

в) спеціальні підрозділи по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України.

В разі необхідності Верховною Радою України на постійній або тимчасовій основі можуть бути створені й інші спеціальні органи для боротьби з організованою злочинністю.

3. До державних органів, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю, належать:

а) органи внутрішніх справ України і Служби безпеки України, крім зазначених у пункті 2 цієї статті;

б) органи прокуратури України;

в) митні органи і органи Державної прикордонної служби України; (Підпункт "в" пункту 3 статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 662-IV (662-15) від 03.04.2003 - набуває чинності з 01.08.2003 року)

г) органи державної податкової служби та державної контрольно-ревізійної служби;

д) органи і установи виконання покарань; (Пункт 3 статті 5 доповнено підпунктом "д" згідно із Законом N 312-XIV (312-14) від 11.12.98)

е) розвідувальний орган Міністерства оборони України; (Пункт 3 статті 5 доповнено підпунктом "е" згідно із Законом N 3111-III (3111-14) від 07.03.2002)

є) Служба зовнішньої розвідки України. (Пункт 3 статті 5 доповнено підпунктом "є" згідно із Законом N 3200-IV (3200-15) від 15.12.2005)

Стаття 6. Основні напрями боротьби з організованою злочинністю

Основними напрямами боротьби з організованою злочинністю є:

створення правової основи, організаційних, матеріально-технічних та інших умов для ефективної боротьби з організованою злочинністю, організація міжнародного співробітництва у цій сфері;

виявлення та усунення або нейтралізація негативних соціальних процесів і явищ, що породжують організовану злочинність та сприяють їй;

запобігання нанесенню шкоди людині, суспільству, державі;

запобігання виникненню організованих злочинних угруповань;

виявлення, розслідування, припинення і запобігання правопорушенням, вчинюваним учасниками організованих злочинних угруповань, притягнення винних до відповідальності;

забезпечення відшкодування шкоди фізичним та юридичним особам, державі;

запобігання встановленню корумпованих зв'язків з державними службовцями та посадовими особами, втягненню їх у злочинну діяльність;

протидія використанню учасниками організованих злочинних угруповань у своїх інтересах об'єднань громадян і засобів масової інформації;

запобігання легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, використанню суб'єктів підприємницької діяльності для реалізації злочинних намірів.

Стаття 7. Міжнародне співробітництво

Міжнародне співробітництво у сфері боротьби з організованою злочинністю грунтується на нормах міжнародного права і чинного законодавства України, міждержавних і міжурядових договорах, двосторонніх відомчих угодах.

Розділ II

СПЕЦІАЛЬНІ ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ ПО БОРОТЬБІ З
ОРГАНІЗОВАНОЮ ЗЛОЧИННІСТЮ, ЇХ КОМПЕТЕНЦІЯ


(Положення статті 8 втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N 9-рп/2004 (v009p710-04) від 07.04.2004)

Стаття 8. Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президенті України

1. Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю здійснює координацію діяльності всіх державних органів, на які цим Законом покладено обов'язки здійснювати цю боротьбу. Положення про Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю затверджується Верховною Радою України.

2. Координаційний комітет по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю створюється у складі Голови Служби безпеки України, заступника Голови Служби безпеки України - керівника Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Служби безпеки України, Міністра внутрішніх справ України, першого заступника Міністра внутрішніх справ України - керівника Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, Голови Правління Національного банку України, Голови Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Голови Державного митного комітету України, начальника Головного управління державної податкової служби України. До складу Координаційного комітету можуть входити керівники інших міністерств та відомств, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю.

У засіданнях Координаційного комітету беруть участь Голова Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, Генеральний прокурор України, начальник управління Генеральної прокуратури України по нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю.

3. До компетенції Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю належить:

а) координація і сприяння діяльності органів, які беруть участь у боротьбі з організованою злочинністю;

б) розробка стратегії і рекомендацій щодо тактики боротьби з організованою злочинністю;

в) організація співробітництва з питань боротьби з організованою злочинністю з відповідними органами інших держав та міжнародними установами;

г) підготовка щорічних і спеціальних доповідей (інформацій) про стан організованої злочинності в Україні, основні напрями та результати боротьби з нею і внесення їх на розгляд Президента України та Верховної Ради України;

д) вирішення питань щодо розпорядження фондом сприяння боротьбі з організованою злочинністю.

4. Рішення Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю, прийняті в межах його компетенції та відповідно до законодавства України, є обов'язковими для виконання державними органами і посадовими особами, до яких вони звернені.

5. Для науково-дослідного забезпечення боротьби з організованою злочинністю при Координаційному комітеті створюється міжвідомчий центр з проблем боротьби з організованою злочинністю.



© 2007 - 2009, ООО "ЮРИДИЧЕСКАЯ ФИРМА "УКРКОНСАЛТИНГ", Украина, Харьков