Закон Украины "О налоге на добавленную стоимость"

Стаття 10. Особи, відповідальні за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету

10.1. Особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є:

а) платники податку, визначені у статті 2 цього Закону;

б) митний орган при справлянні податку з осіб, визначених у пункті 2.4 статті 2 цього Закону;

в) у разі якщо сплата податку особами, визначеними у пункті 2.4 статті 2 цього Закону, розстрочується шляхом надання податкового векселя, - платник податку, який надав такий податковий вексель;

г) при наданні послуг нерезидентом - його постійне представництво, а при відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України;

д) платники податку, визначені підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, що здійснюють операції з реалізації конфіскованого майна.

10.2. Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону. Особа, яка згідно з вимогами пункту 2.2 статті 2 цього Закону мала зареєструватися платником податку, але не здійснила таку реєстрацію, несе обов'язки з нарахування та сплати цього податку, а також відповідальність за його ненарахування або несплату на рівні особи, зареєстрованої як платник податку, без права виписки податкової накладної та нарахування податкового кредиту.

10.3. Платники податку, визначені у пункті 2.4 статті 2 цього Закону, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) особі, визначеній у підпункті "б" пункту 10.1 цієї статті.

10.4. Контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральних податкового та митного органів.

10.5. Суми податку, нараховані митним органом, підлягають зарахуванню платниками податку безпосередньо на рахунки державного бюджету (державного казначейства).

Авальований вексель, виданий імпортером товарів (супутніх послуг), є засобом забезпечення їх доставки до митниць призначення та належної сплати податку до бюджету. (Абзац другий пункту 10.5 статті 10 в редакції Закону N 2771-IV (2771-15) від 07.07.2005)

10.6. Форми декларації та податкових розрахунків з цього податку встановлюються відповідно до закону.

(Стаття 10 із змінами, внесеними згідно із Законами N 550/97-ВРвід 26.09.97, N 644/97-ВР від 19.11.97, N 794/97-ВР від 30.12.97, N 25/98-ВР від 15.01.98, N 277-XIV (277-14) від 20.11.98, N 2181-III (2181-14) від 21.12.2000; в редакції Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

Стаття 11. Прикінцеві положення

11.1. Закон України "Про податок на додану вартість" набирає чинності з 1 жовтня 1997 року. (Пункт 11.1 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 403/97-ВР від 27.06.97, N 460/97-ВРвід 16.07.97)

У разі коли за договорами, укладеними до набрання чинності цим Законом, які передбачали здійснення операцій, звільнених від оподаткування згідно з підпунктами "г", "д" пункту 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про податок на добавлену вартість" (14-92), було здійснено витрати або проведено розрахунки до моменту прийняття цього Закону, платники податку, що є сторонами таких договорів, оподатковують такі операції за таким договором згідно з правилами, встановленими зазначеним Декретом. (Пункт 11.1 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 550/97-ВР від 26.09.97)

11.2. До приведення інших законодавчих актів у відповідність з нормами цього Закону вони діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

11.3. Визнати таким, що втратив чинність, Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 14-92 "Про податок на добавлену вартість" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 10, ст.78, N 26, ст.281, N 34, ст.356, N 49, ст.458, N 50, ст.471; 1994 р., N 20, ст. 120, N 22, ст.149, N 27, ст. 220; 1995 р., N 44, ст.318; 1996 р., N 25, ст. 101, N 27, ст. 128, N 31, ст. 147, N 41, ст.ст. 190, 192).

11.4. Зміни порядку оподаткування податком на додану вартість можуть здійснюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону окремим законом з питань оподаткування цим податком. У разі якщо іншим законом, незалежно від часу його прийняття, встановлюються правила оподаткування цим податком, відмінні від зазначених у цьому Законі, пріоритет мають норми цього Закону. Це правило не поширюється на міжнародний договір (угоду), згода на обов'язковість якого (якої) надана Верховною Радою України. (Пункт 11.4 статті 11 в редакції Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

{Дію пункту 11.5 статті 11 зупинено на 2007 рік в частині застосування цього пункту для операцій з ввезення на митну територію України товарів за товарною позицією 2711 згідно УКТ ЗЕД (2371а-14) згідно із Законом N 489-V (489-16) від 19.12.2006} 11.5. З моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку;

податковий вексель підлягає обов'язковому підтвердженню комерційними банками шляхом авалю;

комерційні банки зобов'язані оплатити податковий вексель у разі його непогашення платником у строк;

платник податку може за самостійним рішенням достроково погасити вексель шляхом перерахування коштів до бюджету або шляхом заліку сум бюджетного відшкодування, підтвердженого податковим органом;

якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає до закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, у якому відбулася його поставка органу митного контролю, платник податку не включає суму зобов'язань по векселю до складу податкових зобов'язань та погашає вексель шляхом перерахування коштів до бюджету. При цьому платник податку має право на включення перерахованої суми зобов'язань по векселю до складу податкового кредиту у звітному (податковому) періоді, в якому відбулася така сплата;

якщо термін сплати зобов'язань по податковому векселю виникає після закінчення терміну подачі декларації до податкового органу за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю, сума зобов'язань по такому податковому векселю включається до складу податкових зобов'язань платника в звітному (податковому) періоді, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді за умови погашення суми податкових зобов'язань шляхом перерахування коштів до бюджету;

якщо платник податку на дату поставки податкового векселя органу митного контролю має підтверджену податковим органом суму бюджетного відшкодування, яка дорівнює або більша ніж сума зобов'язання по такому векселю, платник податку має право включити суму зобов'язань по податковому векселю до складу податкових зобов'язань за звітний (податковий) період, в якому відбулася його поставка органу митного контролю. При цьому податковий вексель вважається погашеним та платник податку має право на включення до складу податкового кредиту суми зобов'язань по податковому векселю у наступному звітному (податковому) періоді;

Кабінет Міністрів України має право визначити більш довгі строки погашення податкового векселя для окремих видів діяльності, які мають сезонний характер або здійснюються з використанням довгострокових договорів;

обов'язки з погашення податкового векселя не можуть передаватися іншим особам, податковий вексель не підлягає індосаменту; проценти або інші види плати за користування податковим векселем не нараховуються;

порядок випуску, обігу і погашення податкових векселів (1104-97-п) встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Дія цього пункту не поширюється на операції із ввезення на митну територію України: {Абзац одинадцятий пункту 11.5 статті 11 в редакції Закону N 107-VI (107-17) від 28.12.2007}

підакцизних товарів; {Абзац пункту 11.5 статті 11 в редакції Закону N 107-VI (107-17) від 28.12.2007}

товарів, що відносяться до товарних груп 1-24 згідно з УКТ ЗЕД (2371а-14); {Абзац пункту 11.5 статті 11 в редакції Закону N 107-VI (107-17) від 28.12.2007}

товарів за товарною підпозицією 270900 та товарними позиціями 2710, 2711 згідно з УКТ ЗЕД (2371а-14); {Абзац пункту 11.5 статті 11 в редакції Закону N 107-VI (107-17) від 28.12.2007}

будь-яких товарів, що здійснюється особою, яка була зареєстрована як платник цього податку менш ніж за дванадцять календарних місяців до місяця, у якому здійснюється таке ввезення, крім товарів, що ввозяться з метою включення до складу основних фондів такого платника податку за рішенням Кабінету Міністрів України; {Абзац пункту 11.5 статті 11 в редакції Закону N 107-VI (107-17) від 28.12.2007}

будь-яких товарів, що здійснюється суб'єктами оподаткування за правилами, встановленими законодавством з питань спрощених систем оподаткування, які передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від встановленого цим Законом. {Абзац пункту 11.5 статті 11 в редакції Закону N 107-VI (107-17) від 28.12.2007}

Платниками податку, що виконують проекти технологічних парків згідно із Законом України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків" (991-14), при імпорті нових устаткування, обладнання, комплектуючих надається органам митного контролю податковий вексель зі строком погашення на 720 календарний день, а при імпорті матеріалів, які не виробляються в Україні, надається податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на 180 календарний день з дня надання векселя органу митного контролю. (Пункт 11.5 статті доповнено абзацом згідно із Законом 11 N 3333-IV (3333-15) від 12.01.2006)

(Пункт 11.5 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 550/97-ВР від 26.09.97, N 573/97-ВР від 15.10.97, N 624-XIV (624-14) від 06.05.99, N 934-XIV (934-14) від 14.07.99, N 1523-III (1523-14) від 02.03.2000, N 1783-III (1783-14) від 01.06.2000, N 2899-III (2899-14) від 20.12.2001, N 1028-IV (1028-15) від 09.07.2003, N 1218-IV (1218-15) від 02.10.2003, N 1240-IV (1240-15) від 23.10.2003, N 1801-IV (1801-15) від 17.06.2004; в редакції Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2642-IV (2642-15) від 03.06.2005; в редакції Закону N 2771-IV (2771-15) від 07.07.2005)

11.6. До 1 січня 2000 року діють положення цього Закону, які стосуються встановлення нульової ставки податку на додану вартість з поставки:

вугілля та продуктів його збагачення, вугільних і торфових брикетів;

електроенергії;

газу, імпортованого в Україну. (Пункт 11.6 статті 11 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом N 799/97-ВР від 30.12.97)

У період з 1 травня 2000 року до 1 січня 2001 року в разі експорту шляхом бартерних (товарообмінних) операцій сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), не відноситься на збільшення податкового кредиту, а включається до складу валових витрат виробництва (обігу) платника податку. (Абзац п'ятий пункту 11.6 статті 11 в редакції Закону N 1712-III (1712-14) від 11.05.2000)

(Пункт 11.6 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 550/97-ВР від 26.09.97; N 368-XIV (368-14) від 25.12.98)

(Пункт 11.7 статті 11 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Пункт 11.8 статті 11 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

11.9. До приведення законодавчих актів України щодо оподаткування давальницької сировини у відповідність з нормами цього Закону сплата податку на додану вартість по операціях з ввезення давальницької сировини на митну територію України здійснюється у порядку, встановленому Законом України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" (327/95-ВР).

До повного виконання договорів у такому ж порядку здійснюється оподаткування податками (зборами), базою оподаткування яких є митна вартість товарів усіх товарних груп готової продукції, виробленої з давальницької сировини резидента, яка повертається (ввозиться) на митну територію України, за умови, що за договорами з переробки сировини були проведені фактичні витрати до 1 жовтня 1997 року, або якщо така давальницька сировина повністю або частково була експортована до 1 жовтня 1997 року. (Пункт 11.9 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 644/97-ВР від 19.11.97; із змінами, внесеними згідно із Законом N 977-XIV (977-14) від 15.07.99) (Пункт 11.9 статті 11 в редакції Закону 573/97-ВР від 15.10.97)

(Пункт 11.10 статті 11 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

11.11. Тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - ЖЕКи), визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з поставки зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку. (Абзац перший пункту 11.11 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 857-IV (857-15) від 22.05.2003)

При зміні способу визначення бази оподаткування, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту (включаючи суми бюджетного або експортного відшкодування), нараховані до початку застосування касового способу або після закінчення строку його застосування, не підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною такого способу.

Терміни, що використовуються у цьому пункті, мають таке значення:

послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла - послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, систем протипожежної автоматики та димовидалення, побутових електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем водотеплопостачання, водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття, прибирання будинкової та прибудинкової території, а також інші послуги, які надаються ЖЕКами зазначеним у цьому пункті покупцям за їх рахунок.

(Абзац п'ятий пункту 11.11 статті 11 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Пункт 11.11 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами N 550/97-ВР від 26.09.97, N 644/97-ВР від 19.11.97, в редакції Законів N 794/97-ВР від 30.12.97, N 2649-III (2649-14) від 11.07.2001)

11.12. (Абзац перший пункту 11.12 статті 11 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Абзац другий пункту 11.12 статті 11 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Абзац третій пункту 11.12 статті 11 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Абзац четвертий пункту 11.12 статті 11 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Абзац п'ятий пункту 11.12 статті 11 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Абзац шостий пункту 11.12 статті 11 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Абзац сьомий пункту 11.12 статті 11 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Абзац восьмий пункту 11.12 статті 11 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Абзац дев'ятий пункту 11.12 статті 11 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Абзац десятий пункту 11.12 статті 11 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Абзац одинадцятий пункту 11.12 статті 11 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Абзац дванадцятий пункту 11.12 статті 11 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

На період дії угоди про розподіл продукції податок на додану вартість сплачується з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про угоди про розподіл продукції". (Пункт 11.12 статті 11 доповнено абзацом згідно із Законом N 1807-III (1807-14) від 08.06.2000)

(Абзац чотирнадцятий пункту 11.12 статті 11 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Абзац п'ятнадцятий пункту 11.12 статті 11 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Абзац шістнадцятий пункту 11.12 статті 11 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Абзац сімнадцятий пункту 11.12 статті 11 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Статтю 11 доповнено пунктом 11.12 згідно із Законом N 550/97-ВРвід 26.09.97; із змінами, внесеними згідно із Законами N 403-XIV (403-14) від 15.01.99, N 515-XIV (515-14) від 18.03.99, N 722-XIV (722-14) від 03.06.99, N 971-XIV (971-14) від 15.07.99, N 973-XIV (973-14) від 15.07.99, N 1278-XIV (1278-14) від 03.12.99, N 1375-XIV (1375-14) від 13.01.2000, N 1606-III (1606-14) від 23.03.2000, N 1608-III (1608-14) від 23.03.2000, N 1715-III (1715-14) від 11.05.2000, N 1749-III (1749-14) від 01.06.2000, N 2199-III (2199-14) від 21.12.2000, N 2323-III (2323-14) від 22.03.2001, N 2355-III (2355-14) від 05.04.2001, N 2744-III (2744-14) від 04.10.2001, N 3118-III (3118-14) від 07.03.2002, N 40-IV (40-15) від 04.07.2002, N 380-IV (380-15) від 26.12.2002, N 1344-IV (1344-15) від 27.11.2003, N 1702-IV (1702-15) від 11.05.2004, N 2285-IV (2285-15) від 23.12.2004)

(Пункт 11.13 статті 11 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

11.14. У разі використання платниками податку на додану вартість при розрахунках із споживачами електронних контрольно-касових апаратів касовий чек має містити дані про загальну суму коштів, що підлягає сплаті покупцем з урахуванням податку на додану вартість, та суму цього податку, що сплачується у складі загальної суми.

Порядок обчислення та накопичення електронними контрольно-касовими апаратами сум податку на додану вартість встановлює Кабінет Міністрів України.

(Статтю 11 доповнено пунктом 11.14 згідно із Законом N 550/97-ВРвід 26.09.97, в редакції Закону N 522-XIV (522-14) від 19.03.99)

(Пункт 11.15 статті 11 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Пункт 11.16 статті 11 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Пункт 11.17 статті 11 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Пункт 11.18 статті 11 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Пункт 11.19 статті 11 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

11.20. До прийняття Податкового кодексу України у випадках, коли платник податку здійснює операції з поставки особам, які не зареєстровані як платники податку, сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки, раніше придбаних (заготовлених) таким платником податку у фізичних осіб, які не є платниками цього податку, об'єктом оподаткування є торгова націнка (надбавка), встановлена таким платником податку. (Статтю 11 доповнено пунктом 11.20 згідно із Законом N 644/97-ВР від 19.11.97; із змінами, внесеними згідно із Законом N 645-XIV (645-14) від 13.05.99, в редакції Закону N 1779-IV (1779-15) від 15.06.2004)

(Дію пункту 11.21 статті 11 продовжено до 01.01.2007 року згідно із Законом N 2987-IV (2987-15) від 18.10.2005) (Дію пункту 11.21 статті 11 продовжено до 01.01.2006 року згідно із Законом N 2287-IV (2287-15) від 23.12.2004) (Дію пункту 11.21 статті 11 продовжено до 01.01.2005 року згідно із Законом N 1352-IV (1352-15) від 28.11.2003) 11.21. До 1 січня року, наступного за роком, в якому Верховна Рада України ратифікує протокол про приєднання України до Світової організації торгівлі, сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. {Абзац перший пункту 11.21 статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 273-V (273-16) від 19.10.2006}

Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.

Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України (805-99-п).

(Статтю 11 доповнено пунктом 11.21 згідно із Законом N 770/97-ВРвід 23.12.97; в редакції Закону N 442-XIV (442-14) від 18.02.99; із змінами, внесеними згідно із Законом N 107-VI (107-17) від 28.12.2007}

(Пункт 11.22 статті 11 виключено на підставі Закону N 1274-XIV (1274-14) від 03.12.99 - набирає чинності з 01.01.2000)

11.22. Тимчасово до дня вступу України до Світової організації торгівлі зупинити дію статті 8-1 цього Закону.

{До статті 11 включено пункт 11.22 згідно із Законом N 107-VI (107-17) від 28.12.2007}



© 2007 - 2009, ООО "ЮРИДИЧЕСКАЯ ФИРМА "УКРКОНСАЛТИНГ", Украина, Харьков