Закон Украины "О налогообложении прибыли предприятий"

13.9. Резиденти, які надають агентські, довірчі, комісійні та інші подібні послуги з продажу чи придбання товарів (робіт, послуг) за рахунок і на користь нерезидента (включаючи укладення договорів з іншими резидентами від імені і на користь нерезидента), утримують і перераховують до відповідного бюджету податок з доходу, одержаного таким нерезидентом із джерел в Україні, визначений у порядку, передбаченому для оподаткування прибутків нерезидентів, що здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво. При цьому такі резиденти не підлягають додатковій реєстрації у податкових органах як платники податку на прибуток.

(Абзац другий пункту 13.9 статті 13 виключено на підставі Закону N 393-XIV (393-14) від 14.01.99) Зазначені у цій статті види податку на прибуток, крім податку на репатріацію, встановленого пунктом 13.2, є частиною внутрішнього податку на прибуток підприємств, і їх ставка не регулюється міжнародними угодами з питань уникнення подвійного оподаткування, які регулюють ставки податку на репатріацію доходів.

(Встановити, що абзац другий пункту 13.9 статті 13 цього Закону не застосовується до доходів та витрат, отриманих і проведених з 1 липня 1997 року згідно із Законом N 393-XIV (393-14) від 14.01.99) (Стаття 13 в редакції Закону N 639/97-ВР від 18.11.97)

Стаття 14. Оподаткування виробників сільськогосподарської продукції

14.1. Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, сплачують податок на прибуток у порядку і в розмірах, передбачених цим Законом, за підсумками звітного податкового року.

Валові доходи і витрати підприємств - виробників сільськогосподарської продукції, утримані (понесені) протягом звітного податкового року, підлягають індексуванню виходячи з офіційного індексу інфляції за період від місяця, наступного за місяцем понесення таких витрат (отримання доходів), до кінця звітного податкового року.

Сума нарахованого податку зменшується на суму податку на землю, що використовується у сільськогосподарському виробничому обороті.

(Абзац четвертий пункту 14.1 статті 14 виключено на підставі Закону N 349-IV (349-15) від 24.12.2002)

14.2. Дія пункту 14.1 цієї статті не поширюється на підприємства, основною діяльністю яких є виробництво та/або продаж продукції квітково-декоративного рослинництва, дикорослих рослин, диких тварин і птахів, риби (крім риби, виловленої у річках та закритих водоймах), хутряних товарів, лікеро-горілчаних виробів, пива, вина і виноматеріалів (крім виноматеріалів, що продаються для подальшої переробки), які оподатковуються у загальному порядку. (Пункт 14.2 статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97)

14.3. У разі продажу товарів, безпосередньо пов'язаних з технологічними процесами виробництва сільськогосподарської продукції, виробникам такої сільськогосподарської продукції на умовах товарного кредиту, валові доходи кредитора збільшуються у податковому періоді, на який відповідно до умов такого кредитного договору припадає строк здійснення розрахунків з позичальником.

У разі якщо об'єктом такого товарного кредиту є товари, витрати на які включаються до складу валових витрат, датою збільшення валових витрат позичальника є дата здійснення розрахунків щодо погашення заборгованості по такому товарному кредиту.

Якщо об'єктом такого товарного кредиту є товари, витрати на які відповідно до статті 8 цього Закону підлягають амортизації, датою збільшення балансової вартості відповідної групи основних фондів є дата здійснення позичальником розрахунків щодо погашення заборгованості по такому товарному кредиту.

(Статтю 14 доповнено пунктом 14.3 згідно із Законом N 639/97-ВРвід 18.11.97)

Стаття 15. Порядок внесення змін до Закону

Ставки податку на прибуток, пільги щодо податку, об'єкт оподаткування, порядок обчислення оподатковуваного прибутку, строки і порядок сплати та зарахування податку до бюджетів можуть встановлюватися та змінюватися лише шляхом внесення змін до цього Закону.

Стаття 16. Порядок нарахування та строки сплати податку

16.1. Платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

16.2. Податок на прибуток нараховується за ставкою, визначеною статтею 10 цього Закону, від прибутку, що підлягає оподаткуванню, розрахованому згідно з пунктом 3.1 цього Закону, з урахуванням положень пунктів 7.12, 7.13, 7.14, 14.1, 16.9 та статей 6 та 13 цього Закону.

(Пункт 16.2 статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 349-IV (349-15) від 24.12.2002)

16.3. Платник податку, який здійснює діяльність, що підлягає патентуванню відповідно до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР), зобов'язаний окремо визначати податок на прибуток від кожного окремого виду такої діяльності та окремо визначати податок на прибуток від іншої діяльності. З цією метою такі платники податку ведуть окремий облік:

валових доходів, отриманих від здійснення діяльності, що підлягає патентуванню;

валових витрат, понесених у зв'язку із здійсненням такої діяльності;

балансової вартості товарів, матеріалів, сировини, комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції (далі - запаси), які використовуються для здійснення діяльності, що підлягає патентуванню. При цьому балансова вартість таких запасів не бере участі у розрахунку приросту (убутку) балансової вартості згідно із пунктом 5.9 статті 5 цього Закону, для визначення об'єкта оподаткування від іншої діяльності;

амортизаційних відрахувань, нарахованих на відповідну групу основних фондів, що використовуються для здійснення діяльності, що підлягає патентуванню.

У разі якщо основні фонди використовуються як для здійснення діяльності, що підлягає патентуванню, так і для іншої діяльності, то з метою визначення об'єкта оподаткування для різних видів діяльності, застосовується метод пропорційного розподілу суми амортизаційних відрахувань залежно від питомої ваги доходів, що припадає на кожний вид діяльності. За цим методом валовий дохід платника податку, одержаний за окремим видом діяльності, що підлягає патентуванню, підлягає зменшенню на частку загальної суми нарахованих амортизаційних відрахувань звітного періоду, як сума доходу, одержаного за окремим видом діяльності, що підлягає патентуванню, відноситься до загальної суми валового доходу. Аналогічно відбувається розподіл валових витрат, що одночасно пов'язані як з діяльністю, що підлягає патентуванню, так і з іншою діяльністю.

Податок з прибутку, отриманого від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (98/96-ВР), підлягає сплаті до бюджету у сумі, визначеній відповідно до цього Закону, зменшений на вартість придбаних торгових патентів для здійснення цього виду діяльності.

(Пункт 16.3 статті 16 в редакції Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

16.4. Податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. (Абзац перший пункту 16.4 статті 16 в редакції Закону N 349-IV (349-15) від 24.12.2002)

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики. (Абзац другий пункту 16.4 статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2181-III (2181-14) від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року, в редакції Закону N 349-IV (349-15) від 24.12.2002)

У разі коли платник податку вважає за доцільне роз'яснити окремі результати фінансово-господарської діяльності, зазначені у податковій декларації з цього податку, такий платник податку може надіслати податковому органу таке пояснення, складене у довільній формі. Податковий орган не може вимагати надання форм звітності чи обліку, прямо не передбачених цим Законом, у тому числі складених за правилами бухгалтерської звітності, інших, не передбачених цим Законом, балансів чи звітності. Статистична та бухгалтерська звітність подається органам державної статистики згідно із законом. Крім того, бухгалтерська звітність подається підприємствами органам, до сфери управління яких вони належать, згідно із законом. Це правило поширюється також на будь-які інші податки, збори (обов'язкові платежі), включені до системи оподаткування. У зв'язку з цим платник податку не несе податкової відповідальності за затримку, неподання або неповне подання бухгалтерської звітності. (Абзац третій пункту 16.4 статті 16 в редакції Законів N 639/97-ВР від 18.11.97 N 349-IV (349-15) від 24.12.2002)

Підприємства, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, подають декларацію про прибуток у строки, визначені законом для річного податкового періоду, за формою, що встановлюється центральним податковим органом України. (Абзац четвертий пункту 16.4 статті 16 в редакції Закону N 793/97-ВР від 30.12.97, із змінами, внесеними згідно із Законом N 2181-III (2181-14) від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року)

Для цілей оподаткування до підприємств, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, відносяться підприємства, валовий доход яких від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва за попередній звітний (податковий) рік перевищує п'ятдесят відсотків загальної суми валового доходу. (Абзац п'ятий пункту 16.4 статті 16 в редакції Закону N 793/97-ВР від 30.12.97)

У разі, якщо за звітний (податковий) рік валовий доход таких підприємств від продажу сільськогосподарської продукції не перевищує п'ятдесяти відсотків загальної суми валового доходу, прибуток таких підприємств від продажу продукції (робіт, послуг), що не відноситься до сільськогосподарської продукції, оподатковується у загальному порядку. (Абзац шостий пункту 16.4 статті 16 в редакції Закону N 793/97-ВР від 30.12.97)

(Пункт 16.5 статті 16 виключено на підставі Закону N 349-IV (349-15) від 24.12.2002)

(Пункт 16.6 статті 16 виключено на підставі Закону N 349-IV (349-15) від 24.12.2002)

(Пункт 16.7 статті 16 виключено на підставі Закону N 639/97-ВР від 18.11.97)

(Пункт 16.7 статті 16 виключено на підставі Закону N 349-IV (349-15) від 24.12.2002)

(Пункт 16.8 статті 16 виключено на підставі Закону N 349-IV (349-15) від 24.12.2002)

16.9. Податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які здійснюють страхову діяльність, визначається у порядку, передбаченому пунктом 7.2 цього Закону.

16.10. Бюджетні організації сплачують податок на прибуток, отриманий від господарської діяльності, щоквартально за наростаючим підсумком з початку звітного податкового року.

Неприбуткові організації, визначені пунктом 7.11 цього Закону, сплачують податок на прибуток від неосновної діяльності у загальному порядку.

16.11. Нерезиденти, що проводять діяльність на території України через постійне представництво, ведуть бухгалтерський облік та звітність згідно з законодавством України, щоквартально подають податковим органам за місцезнаходженням постійного представництва декларацію про прибуток, одержаний із джерел в Україні, а також розрахунок нарахованого податку на прибуток за формою, встановленою центральним податковим органом.

У разі зупинення діяльності постійного представництва до закінчення звітного кварталу, зазначені документи подаються державному податковому органу протягом 15 календарних днів з моменту такого зупинення.

16.12. Податок на прибуток нерезидента обчислюється платником податку і підлягає підтвердженню податковим органом за місцезнаходженням постійного представництва. (Абзац перший пункту 16.12 статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 349-IV (349-15) від 24.12.2002)

Нерезидент щорічно отримує від податкового органу підтвердження щодо сплати податку на прибуток українською мовою.

Щорічні аудиторські перевірки фінансово-господарських результатів діяльності нерезидента проводяться відповідно до закону.

16.13. Відповідальність за утримання та перерахування до бюджету податку на доходи громадян, сум внесків на соціальні заходи, податків, зазначених у пункті 7.8, пункті 10.2 та статті 13 цього Закону, несуть платники податку, які провадять відповідні виплати.

Перерахування податків, зазначених в пункті 7.8 та статті 13, здійснюється до/або разом із здійсненням таких виплат.

(Абзац другий пункту 16.12 в редакції Закону N 639/97-ВР від 18.11.97)

Перерахування податку, зазначеного в пункті 10.2 цього Закону, здійснюється протягом трьох банківських днів з моменту здійснення таких виплат. (Абзац третій пункту 16.12 в редакції Закону N 639/97-ВР від 18.11.97)

(Абзац четвертий пункту 16.13 статті 16 виключено на підставі Закону N 349-IV (349-15) від 24.12.2002)

16.14. Сплата податку іншими, ніж платник податку, особами не дозволяється.

16.15. Порядок ведення і складання податкових звітів, декларацій про прибуток підприємств та розрахунків податку встановлюється центральним податковим органом.

16.16. Надміру внесені до бюджету суми податку, що нараховані за звітний період наростаючим підсумком з початку року, зараховуються в рахунок наступних платежів або повертаються платнику податку не пізніше десяти робочих днів з дня одержання письмової заяви такого платника податку. (Абзац перший пункту статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97)

(Абзац другий пункту статті 16 виключено на підставі Закону N 639/97-ВР від 18.11.97)

Стаття 17. Зарахування податку до бюджету

(Дію статті 17 зупинено на 2003 рік згідно із Законом N 380-IV (380-15) від 26.12.2002) (Дію статті 17 зупинено на 2002 рік згідно із Законом N 2905-III (2905-14) від 20.12.2001) (Дію статті 17 зупинено на 2001 рік згідно із Законом N 2120-III (2120-14) від 07.12.2000) (Дію статті 17 зупинено на 2000 рік в частині зарахування сум податку на прибуток виключно до бюджету територіальної громади на підставі Закону N 1458-III (1458-14) від 17.02.2000)

Податок зараховується до бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України.

(Стаття 17 в редакції Закону N 349-IV (349-15) від 24.12.2002)

Стаття 18. Спеціальні правила

18.1. Якщо міжнародним договором, ратифікованим Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.

18.2. У разі укладення договорів з нерезидентами не дозволяється включення до контракту податкових застережень, згідно з якими підприємства, що виплачують доходи, беруть на себе зобов'язання щодо сплати податків на доходи нерезидентів.

18.3. У разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус, чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їх банківські рахунки, незалежно від того, чи здійснюється така оплата (в грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів або нерезидентів, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх валових витрат у сумі, що становить 85 відсотків вартості цих товарів (робіт, послуг). (Абзац перший пункту 18.3 статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 349-IV (349-15) від 24.12.2002)

Правило, визначене цим пунктом, починає застосовуватися з календарного кварталу, наступного за кварталом, на який припадає офіційне опублікування переліку офшорних зон, встановленого Кабінетом Міністрів України. (Абзац другий пункту 18.3 статті 18 в редакції Закону N 349-IV (349-15) від 24.12.2002)

Для цілей цього пункту під терміном "нерезиденти, що мають офшорний статус" розуміються нерезиденти, розташовані на території офшорних зон, за винятком нерезидентів, розташованих на території офшорних зон, які надали платнику податку виписку із правоустановчих документів, легалізовану відповідною консульською установою України, що свідчить про звичайний (неофшорний) статус такого нерезидента. При існуванні договорів, визначених абзацом першим цього пункту, платник податку має послатися на наявність зазначеної виписки у поясненні до податкової декларації. (Пункт 18.3 статті 18 доповнено абзацом третім згідно із Законом N 349-IV (349-15) від 24.12.2002)

(Пункт 18.3 статті 18 в редакції Закону N 639/97-ВР від 18.11.97)

Стаття 19. Усунення подвійного оподаткування

19.1. Суми податків на прибуток, отриманий з іноземних джерел, що сплачені суб'єктами господарської діяльності за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку на прибуток в Україні. При цьому зарахуванню підлягає сума податку, розрахована за правилами, встановленими цим Законом.

19.2. Розмір зарахованих сум податку на прибуток з іноземних джерел протягом податкового періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.

19.3. Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань такі податки, сплачені в інших країнах:

податок на капітал (майно) та приріст капіталу;

поштові податки;

податки на реалізацію (продаж);

інші непрямі податки незалежно від того, чи підпадають вони під категорію прибуткових податків, чи оподатковуються окремими податками згідно із законодавством іноземних держав;

суми податку, сплачені з пасивного прибутку (дивідендів, процентів, страхування, роялті).

19.4. Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку на прибуток провадиться за умови подання письмового підтвердження податкового органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності міжнародного договору України про усунення подвійного оподаткування доходів, ратифікованого Верховною Радою України.

Стаття 20. Відповідальність платників податку

20.1. Відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом. (Пункт 20.1 статті 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2181-III (2181-14) від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року)

(Пункт 20.2 статті 20 виключено на підставі Закону N 2181-III (2181-14) від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року)

(Пункт 20.3 статті 20 виключено на підставі Закону N 2181-III (2181-14) від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року)

(Пункт 20.4 статті 20 виключено на підставі Закону N 2181-III (2181-14) від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року)

(Пункт 20.5 статті 20 виключено на підставі Закону N 2181-III (2181-14) від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року)

(Пункт 20.6 статті 20 виключено на підставі Закону N 2181-III (2181-14) від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року)

(Пункт 20.7 статті 20 виключено на підставі Закону N 2181-III (2181-14) від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року)

Стаття 21. Інші положення

21.1. Суми виявленого прихованого (заниженого) прибутку та штрафи справляються за весь час ухилення від сплати податку.

21.2. Після закінчення встановлених строків сплати податку до бюджетів невнесені суми стягуються з нарахуванням пені, відповідно до закону. (Пункт 21.2 статті 21 в редакції Закону N 2181-III (2181-14) від 21.12.2000 - набирає чинності з 1 квітня 2001 року)

21.3. Сума податкових платежів, що надміру надійшла до бюджету в результаті неправильного нарахування або порушення платником податку встановленого порядку сплати податку, підлягає поверненню з відповідного бюджету протягом десяти робочих днів з моменту отримання податковим органом відповідної заяви платника податку або зарахуванню на зменшення платежів до цього бюджету майбутніх періодів, за вибором платника податку, в разі якщо не минув строк позовної давності, встановлений законодавством.

(Абзац перший пункту 21.3 статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97)

Подання заяви про повернення надміру сплачених податків перериває перебіг строку позовної давності.

21.4. Сума податку, що надміру надійшла до бюджету в результаті неправильного нарахування (донарахування) податковим органом, підлягає поверненню з відповідного бюджету з урахуванням сум, сплачених за фінансовими санкціями, або зарахуванню на зменшення платежів до цього бюджету майбутніх періодів на підставі заяви, що подається платником податку такому податковому органу, якщо не минув строк позовної давності, встановлений законодавством. При цьому починаючи з дня внесення зазначених сум до бюджету і закінчуючи днем їх повернення (заліку) на зазначену суму провадиться нарахування у розмірі 120 процентів облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент такого повернення (заліку).

21.5. Обов'язковими для виконання платником податку є тільки акти центрального податкового органу, видані у випадках, прямо передбачених цим Законом, та зареєстровані Міністерством юстиції України.

Стаття 22. Прикінцеві положення

22.1. Ввести в дію Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" з 1 липня 1997 року.

(Пункт 22.2 статті 22 виключено на підставі Закону N 349-IV (349-15) від 24.12.2002)

22.2. Установити, що в 2005 році віднесення до валових витрат будь-яких витрат, передбачених абзацом першим підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8 Закону, та пов'язаних з поліпшенням основних фондів 2-4 групи, що підлягають амортизації, у тому числі витрат на поліпшення орендованих основних фондів, здійснюється у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості 2-4 групи основних фондів станом на початок звітного періоду, а по об'єктах основних фондів 1 групи, до валових витрат включаються витрати, що не перевищують суму у розмірі 10 відсотків до балансової вартості об'єкта, що ремонтується, станом на початок звітного періоду.

(Пункт 22.2 статті 22 в редакції Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Пункт 22.3 статті 22 виключено на підставі Закону N 1957-IV (1957-15) від 01.07.2004)

(Пункт 22.4 статті 22 виключено на підставі Закону N 1957-IV (1957-15) від 01.07.2004)

22.5. Акти законодавства до приведення їх у відповідність із цим Законом застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

(Абзац другий пункту 22.5 статті 22 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Абзац третій пункту 22.5 статті 22 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Абзац четвертий пункту 22.5 статті 22 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Абзац п'ятий пункту 22.5 статті 22 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Абзац шостий пункту 22.5 статті 22 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Абзац сьомий пункту 22.5 статті 22 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Абзац восьмий пункту 22.5 статті 22 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Абзац дев'ятий пункту 22.5 статті 22 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Абзац десятий пункту 22.5 статті 22 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Абзац одинадцятий пункту 22.5 статті 22 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Абзац дванадцятий пункту 22.5 статті 22 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Абзац тринадцятий пункту 22.5 статті 22 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Абзац чотирнадцятий пункту 22.5 статті 22 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Абзац п'ятнадцятий пункту 22.5 статті 22 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Абзац шістнадцятий пункту 22.5 статті 22 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Абзац сімнадцятий пункту 22.5 статті 22 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Пункт 22.5 статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законами N 639/97-ВР від 18.11.97, N 793/97-ВР від 30.12.97; N 403-XIV (403-14) від 15.01.99; N 515-XIV (515-14) від 18.03.99; N 722-XIV (722-14) від 03.06.99; N 971-XIV (971-14) від 15.07.99; N 973-XIV (973-14) від 15.07.99; N 1278-XIV (1278-14) від 03.12.99, N 1375-XIV (1375-14) від 13.01.2000, N 1606-III (1606-14) від 23.03.2000, N 1608-III (1608-14) від 23.03.2000, N 1715-III (1715-14) від 11.05.2000, N 1749-III (1749-14) від 01.06.2000, N 2199-III (2199-14) від 21.12.2000, N 2323-III (2323-14) від 22.03.2001, N 2355-III (2355-14) від 05.04.2001, N 2744-III (2744-14) від 04.10.2001, N 3118-III (3118-14) від 07.03.2002, N 40-IV (40-15) від 04.07.2002, N 380-IV (380-15) від 26.12.2002, N 1344-IV (1344-15) від 27.11.2003, N 1702-IV (1702-15) від 11.05.2004, N 2285-IV (2285-15) від 23.12.2004)

22.6. Запропонувати Президенту України привести чинні нормативні акти, видані Президентом України, у відповідність з цим Законом.

22.7. Штрафні санкції, які можуть бути накладені на платників податку у зв'язку з порушенням нормативних актів Кабінету Міністрів України або центрального податкового органу, виданих протягом строків, передбачених цією статтею, у випадках, прямо передбачених цим Законом, починають застосовуватися до таких платників податку за наслідками податкового періоду, наступного за податковим періодом, протягом якого були оприлюднені такі акти.

Планові перевірки платників податку щодо застосування норм цього Закону здійснюються у порядку, передбаченому законодавством, починаючи з 1 лютого 1998 року. (Пункт 22.7 статті 22 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 639/97-ВРвід 18.11.97)

22.8. Балансова вартість основних фондів, які згідно зі статтею 8 цього Закону підпадають під визначення груп 1, 2 та 3, введених в експлуатацію до набрання чинності цим Законом, визначається на рівні їх залишкової вартості за станом на момент набрання чинності цим Законом з включенням їх до відповідної групи основних фондів з метою подальшої амортизації. (Пункт 22.8 статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97)

22.9. Балансова вартість нематеріальних активів, що введені в експлуатацію до набрання чинності цим Законом, визначається на рівні їх первісної балансової вартості за станом на момент набрання чинності цим Законом та підлягає подальшій амортизації. (Пункт 22.9 статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97)

22.10. Балансова вартість витрат, пов'язаних з видобутком корисних копалин, які підпадають під визначення статті 9 цього Закону та включених до балансу платника податку до набрання чинності цим Законом, визначається як їх залишкова балансова вартість за станом на момент набрання чинності цим Законом та підлягає подальшій амортизації. (Пункт 22.10 статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97)

22.11. Для родовищ, частково розроблених на момент набрання чинності цим Законом, загальний розрахунковий обсяг видобутку корисних копалин визначається на рівні залишкових запасів родовища, за станом на момент набрання чинності цим Законом.

22.12. Норми пункту 12.1 цього Закону не поширюються на заборгованість, що виникла у зв'язку із затримкою в оплаті товарів (робіт, послуг), проданих (відвантажених, наданих, виконаних) до набрання чинності цим Законом.

Порядок урегулювання безнадійної заборгованості банками за рахунок страхових резервів, визначений статтею 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", застосовується для цілей оподаткування щодо заборгованості, віднесеної до страхового резерву кредитора з 1 липня 1997 року.

(Пункт 22.12 статті 22 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 1957-IV (1957-15) від 01.07.2004)

22.13. У 2008 році платники податку за результатами одинадцяти місяців 2008 року зобов'язані подати декларацію, складену за правилами, встановленими для повного податкового періоду, з урахуванням приросту (убутку) матеріальних запасів за одинадцять місяців 2008 року, суми амортизаційних відрахувань, нарахованих за три квартали поточного року, та двох третин амортизаційних відрахувань четвертого кварталу цього року та сплатити податкове зобов'язання, нараховане згідно із зазначеною декларацією у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

{Пункт 22.13 статті 22 в редакції Законів N 398-V (398-16) від 30.11.2006, N 107-VI (107-17) від 28.12.2007}

(Пункт 22.14 статті 22 виключено на підставі Закону N 349-IV (349-15) від 24.12.2002)

(Пункт 22.15 статті 22 виключено на підставі Закону N 349-IV (349-15) від 24.12.2002)

22.16. Оподаткування доходів, одержаних від володіння державними цінними паперами і облігаціями місцевих позик, проводиться по державних цінних паперах і облігаціях місцевих позик, що придбані платником податку після набрання чинності цим Законом. (Пункт 22.16 статті 22 в редакції Закону N 639/97-ВРвід 18.11.97)

(Пункт 22.17 статті 22 виключено на підставі Закону N 349-IV (349-15) від 24.12.2002)

22.18. Норми пункту 5.7 цього Закону набирають чинності після прийняття відповідних законів. Норми пункту 6.3 застосовуються починаючи з 1 січня 1999 року. (Пункт 22.18 статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законами N 639/97-ВР від 18.11.97, N 1957-IV (1957-15) від 01.07.2004)

(Пункт 22.19 статті 22 виключено на підставі Закону N 349-IV (349-15) від 24.12.2002)

22.20. У зв'язку з введенням обов'язкової реєстрації постійних представництв нерезидентів в якості платників податку державна реєстрація таких постійних представництв нерезидентів з моменту набрання чинності цим Законом не застосовується у тому числі в Міністерстві зовнішніх економічних зв'язків та торгівлі України або інших органах державної влади. (Пункт 22.20 статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом N 639/97-ВР від 18.11.97)

(Пункт 22.21 статті 22 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

(Пункт 22.22 статті 22 виключено на підставі Закону N 349-IV (349-15) від 24.12.2002)

(Пункт 22.23 статті 22 виключено на підставі Закону N 793/97-ВР від 30.12.97)

22.23. На період з 1 січня 1999 року до 1 січня 2002 року до валового доходу платника податку не включаються суми коштів, нараховані (отримані) у складі ціни продажу електричної та теплової енергії у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, які спрямовуються на фінансування витрат, пов'язаних із добудовою енергоблоків електростанцій та теплоелектроцентралей України, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Зазначені кошти зараховуються на спеціальний рахунок і використовуються виключно на фінансування витрат, пов'язаних з добудовою таких енергоблоків.

Державна податкова адміністрація України встановлює порядок обліку і подання податкової звітності про використання коштів, спрямованих на фінансування витрат, пов'язаних з добудовою енергоблоків електростанцій та теплоелектроцентралей України, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі використання зазначених коштів не за цільовим призначенням такі кошти включаються до складу валового доходу платника податку і оподатковуються на загальних підставах.

(Статтю 22 доповнено пунктом 22.23 згідно із Законом N 317-XIV (317-14) від 16.12.98)

(Пункт 22.24 статті 22 виключено на підставі Закону N 568-XIV (568-14) від 06.04.99)

22.24. У період з 1 січня 1999 року до 1 січня 2009 року для суб'єктів космічної діяльності України податковим періодом оподаткування їх прибутку встановлюється звітний податковий рік. (Статтю 22 доповнено пунктом 22.24 згідно із Законом N 1559-III (1559-14) від 16.03.2000)

22.25. Установити, що на період, визначений Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про проведення експерименту в житловому будівництві на базі холдингової компанії "Київміськбуд" (3044-14), кошти, внесені платниками податку на рахунки учасників фондів банківського управління або за договорами пенсійних вкладів, включаються до складу валових витрат платника податку в розмірі, що не перевищує 10 відсотків валового доходу цього платника за звітний період. (Статтю 22 доповнено пунктом 22.25 згідно із Законом N 1694-III (1694-14) від 20.04.2000, в редакції Закону N 3045-III (3045-14) від 07.02.2002, із змінами, внесеними згідно із Законом N 1957-IV (1957-15) від 01.07.2004)

(Пункт 22.26 статті 22 виключено на підставі Закону N 1957-IV (1957-15) від 01.07.2004)

(Пункт 22.27 статті 22 виключено на підставі Закону N 349-IV (349-15) від 24.12.2002)

(Пункт 22.28 статті 22 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

22.29. Установити, що податок на прибуток підприємств, які здійснюють реалізацію інвестиційних проектів в Туркменистані, справляється з урахуванням особливостей статті 1 Закону України "Про забезпечення реалізації інвестиційних проектів в Туркменистані". (Статтю 22 доповнено пунктом 22.29 згідно із Законом N 43-IV (43-15) від 04.07.2002)

(Пункт 22.30 статті 22 виключено на підставі Закону N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

22.31. Встановити, що на період дії процедури погашення заборгованості згідно із Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15) для платників податків - учасників розрахунків, визначених цим Законом, порядок оподаткування їх прибутку визначається з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Норми статті 12 цього Закону не поширюються на заборгованість, до якої застосовується механізм списання на умовах, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (2711-15).

Для технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств при виконанні зареєстрованих у встановленому Законом України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків" (991-14) порядку проектів технологічних парків оподаткування їх прибутку здійснюється з урахуванням положень, установлених Законом України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків". (Пункт 22.31 статті 22 доповнено абзацом третім згідно із Законом N 3333-IV (3333-15) від 12.01.2006)

(Статтю 22 доповнено пунктом згідно із Законом N 2711-IV (2711-15) від 23.06.2005)

22.32. Кабінету Міністрів України:

розглянути пропозиції щодо особливостей оподаткування інноваційної діяльності і до 1 жовтня 1997 року подати Верховній Раді України відповідні пропозиції з цього питання;

протягом місяця прийняти відповідні рішення для забезпечення реалізації цього Закону, які прямо віднесені цим Законом до його компетенції;

подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом;

протягом місяця привести рішення Уряду у відповідність із цим Законом.

Президент України Л. КУЧМА
м.Київ, 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР



© 2007 - 2009, ООО "ЮРИДИЧЕСКАЯ ФИРМА "УКРКОНСАЛТИНГ", Украина, Харьков