Закон Украины "О применении регистраторов расчетных операций в сфере торговли, общественного питания и услуг"

Стаття 10. Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов’язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених статтею 9 цього Закону. (Стаття 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2156-III від 21.12.2000 — набуває чинності з 01.01.2001)

Стаття 11. Терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

Розділ III ОБОВ’ЯЗКОВІ ВИМОГИ ДО РЕЄСТРАТОРІВ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ, ЇХ ТЕХНІЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ ТА РЕМОНТУ

Стаття 12. На території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Положення про Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, а також Положення про порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій затверджуються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики та Державної податкової адміністрації України.

Стаття 13. Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторами розрахункових операцій для різних сфер застосування встановлюються Кабінетом Міністрів України. (Частина перша статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2156-III від 21.12.2000 — набуває чинності з 01.01.2001)

Вимоги щодо реалізації фіскальних функцій реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, встановлюються Державною податковою адміністрацією України та Національним банком України.

Порядок перевірки реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, на відповідність вимогам щодо реалізації фіскальних функцій встановлюється Державною податковою адміністрацією України.

Особа, яка відповідно до положень статті 9 цього Закону має право вести облік доходів та витрат у відповідних книгах без застосування реєстраторів розрахункових операцій, має право використовувати власні реєстратори розрахункових операцій без їх переведення у фіскальний режим роботи. При цьому при виникненні спору між контролюючим органом та такою особою щодо обсягу продажу, що дозволяє такій особі користуватися пільгами, визначеними статтею 9 цього Закону, враховуються документи, що є продуктом цих власних реєстраторів розрахункових операцій. (Статтю 13 доповнено частиною згідно із Законом N 2156-III від 21.12.2000 — набуває чинності з 01.01.2001)

Стаття 14. Центри сервісного обслуговування зобов’язані:

1) проводити свою діяльність відповідно до Положення про порядок технічного обслуговування та ремонту реєстраторів розрахункових операцій;

2) у разі виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій забезпечувати відновлення його роботи протягом 72 годин;

3) при здійсненні технічного обслуговування або ремонту реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати відповідність їх конструкції та програмного забезпечення конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Розділ IV КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ПОРЯДКУ ПРОВЕДЕННЯ РОЗРАХУНКІВ

Стаття 15. Контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. (Частина перша статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2156-III від 21.12.2000 — набуває чинності з 01.01.2001)

Контроль за додержанням суб’єктами підприємницької діяльності порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти здійснюють Національний банк України, органи державної податкової служби України шляхом проведення оперативних перевірок.

Стаття 16. Контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.

Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов’язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.

Позапланова перевірка, що провадиться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб, визначених у частині другій цієї статті, може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.

Планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Забороняється проведення перевірок осіб, визначених у пунктах 5-9 статті 9 цього Закону, щодо діяльності, передбаченої лише цим Законом, іншими державними органами, ніж ті, що визначені контролюючими органами згідно із законодавством України.

(Стаття 16 в редакції Закону N 2156-III від 21.12.2000 — набуває чинності з 01.01.2001)

Розділ V ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ВИМОГ ЦЬОГО ЗАКОНУ

Стаття 17. За порушення вимог цього Закону до суб’єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність — у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; (Пункт 1 статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2156-III від 21.12.2000 — набуває чинності з 01.01.2001)

2) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій; (Пункт 2 статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2156-III від 21.12.2000 — набуває чинності з 01.01.2001)

3) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі невикористання при здійсненні розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, розрахункової книжки чи книги обліку розрахункових операцій, або використання незареєстрованої належним чином розрахункової книжки чи порушення встановленого порядку її використання, або використання незареєстрованих чи непрошнурованих книг обліку розрахункових операцій, або незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну; (Пункт 3 статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2156-III від 21.12.2000 — набуває чинності з 01.01.2001)

4) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій; (Пункт 4 статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2156-III від 21.12.2000 — набуває чинності з 01.01.2001)

5) десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі невиконання друку контрольної стрічки або її незберігання протягом встановленого терміну; (Пункт 5 статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2156-III від 21.12.2000 — набуває чинності з 01.01.2001)

6) п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; (Пункт 6 статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2156-III від 21.12.2000 — набуває чинності з 01.01.2001)

7) десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі порушення встановленого у пункті 1 статті 9 порядку проведення розрахунків через каси підприємств, установ і організацій, в яких ці операції повинні проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, або у разі порушення порядку оформлення розрахункових і звітних документів при здійсненні продажу проїзних і перевізних документів на залізничному (крім приміського) та авіаційному транспорті; (Пункт 7 статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2156-III від 21.12.2000 — набуває чинності з 01.01.2001)

8) ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій реєстратора розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення якого внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника. (Пункт 8 статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2156-III від 21.12.2000 — набуває чинності з 01.01.2001)

Стаття 18. У разі порушення встановленого цим Законом порядку виконання операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, до уповноважених банків та суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками, за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

1) ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій, нероздрукування розрахункового документа, що підтверджує виконання операції з купівлі-продажу іноземної валюти, або проведення операції на неповну суму коштів;

2) ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій;

3) ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі невідповідності даних розрахункових документів, що підтверджують здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, даним їх других примірників та/або даним фіскального звіту;

4) п’ятикратного розміру суми, на яку виявлено незбіг, — у разі перевищення суми готівкових коштів або іноземної валюти на місці проведення операцій над сумою коштів, яка зазначена у фіскальному звіті;

5) п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — у разі застосування при здійсненні операцій з купівлі-продажу іноземної валюти реєстратора розрахункових операцій, в який внесено зміни в програмно-технічні засоби, що реалізують фіскальні функції.

Стаття 19. До суб’єктів підприємницької діяльності, що реалізують для застосування у сферах, визначених цим Законом, реєстратори розрахункових операцій з числа включених до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій, в конструкцію чи програмне забезпечення яких внесені зміни, не передбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника, за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовується фінансова санкція у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний реалізований реєстратор розрахункових операцій, при цьому вартість реалізованої продукції повертається покупцю, а реалізована продукція підлягає конфіскації.

Стаття 20. До суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Стаття 20 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2156-III від 21.12.2000 — набуває чинності з 01.01.2001, в редакції Закону N 2746-III від 04.10.2001)

Стаття 21. До суб’єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Стаття 21 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2156-III від 21.12.2000 — набуває чинності з 01.01.2001, в редакції Закону N 2746-III від 04.10.2001)

Стаття 22. У разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки — загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб’єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п’ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

Стаття 23. До суб’єктів підприємницької діяльності, які не виставили цінники на товар, що продається (меню, прейскуранти або тарифи на послуги, що надаються), використовують цінники та прейскуранти, що містять ціни і тарифи в іноземній валюті або в інших одиницях, які не є гривнею, застосовується фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний невиставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) або виставлений цінник на товар (меню, прейскурант або тариф на послугу) в іноземній валюті чи в інших одиницях. Зазначені цінники та прейскуранти мають бути розміщені у спосіб, який не дозволятиме покупцям (у тому числі контролюючим особам) вилучати такі цінники та прейскуранти поза контролем осіб, уповноважених таким продавцем здійснювати нагляд за дотриманням норм цього Закону. За умисне вилучення працівником контролюючого органу цінника (прейскуранта) з метою неправомірного накладення на продавця адміністративного або іншого стягнення такий працівник притягається до відповідальності згідно з законом. (Стаття 23 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2156-III від 21.12.2000 — набуває чинності з 01.01.2001)

Стаття 24. У разі встановлення контролюючими органами факту внесення не передбачених конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника змін у конструкцію чи програмне забезпечення належним чином опломбованого реєстратора розрахункових операцій, до центра сервісного обслуговування, який здійснює технічне обслуговування і ремонт цього реєстратора, застосовується фінансова санкція у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (Стаття 24 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2156-III від 21.12.2000 — набуває чинності з 01.01.2001)

Стаття 25. Суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб’єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій. (Дію статті 25 зупинено на 2003 рік згідно із Законом N 380-IV від 26.12.2002; дію статті 25 зупинено на 2004 рік згідно із Законом N 1344-IV від 27.11.2003; дію статті 25 зупинено на 2005 рік згідно із Законом N 2285-IV від 23.12.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом N 2505-IV від 25.03.2005)

Стаття 26. Посадові особи та працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, а також посадові особи уповноважених банків та суб’єктів підприємницької діяльності, що здійснюють свою діяльність на підставі агентських угод з уповноваженими банками з операцій купівлі-продажу іноземної валюти, за порушення вимог цього Закону притягуються органами державної податкової служби України до адміністративної відповідальності згідно з законом.

Стаття 27. Особи, які внесли непередбачені конструкторсько-технологічною та програмною документацією виробника зміни у конструкцію чи програмне забезпечення реєстраторів розрахункових операцій, що можуть призвести до знищення чи зміни накопичених даних про розрахункові операції за товари (послуги) або даних про операції з купівлі-продажу іноземної валюти, притягаються до відповідальності згідно з законом. (Стаття 27 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2156-III від 21.12.2000 — набуває чинності з 01.01.2001)

Стаття 28. У разі встановлення при застосуванні реєстратора розрахункових операцій виробничих дефектів в його конструкції чи програмному забезпеченні, які не дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій чи обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, що заноситься до фіскальної пам’яті, виробник зобов’язаний за власні кошти усунути ці дефекти у кожному із реалізованих реєстраторів розрахункових операцій.

Стаття 29. У разі встановлення при застосуванні реєстратора розрахункових операцій виробничих дефектів в його конструкції чи програмному забезпеченні, які дозволяють спотворювати інформацію про обсяг розрахункових операцій чи обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти, яка заноситься до фіскальної пам’яті, до виробника чи постачальника цього реєстратора за рішенням органів державної податкової служби України застосовується фінансова санкція у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому такі реєстратори підлягають конфіскації, виробник або постачальник зобов’язаний повернути їх вартість суб’єкту підприємницької діяльності, а зазначена модель реєстратора розрахункових операцій у встановленому порядку виключається з Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій.

II. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2001 року. (Пункт 1 розділу II в редакції Закону N 1927-III від 13.07.2000)

2. Кабінету Міністрів України у місячний термін внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів України, що випливають з цього Закону.

3. До приведення чинного законодавства у відповідність з цим Законом чинні закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. (Прикінцеві положення доповнено пунктом 3 згідно із Законом N 2156-III від 21.12.2000 — набуває чинності з 01.01.2001)

4. Кабінету Міністрів України:

відповідно до статті 10 цього Закону доповнити перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, передбачивши в ньому здійснення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг суб’єктами підприємницької діяльності на території сіл і селищ міського типу, яким згідно з Законом України “Про статус гірських населених пунктів в Україні” надано статус гірських;

розглянути питання щодо можливості торгівлі тютюновими виробами спеціалізованими кіосками, що здійснюють продаж періодичних видань друкованих засобів масової інформації на умовах застосування спрощеної системи оподаткування.

(Прикінцеві положення доповнено пунктом 4 згідно із Законом N 2156-III від 21.12.2000 — набуває чинності з 01.01.2001)

5. Кабінету Міністрів України, Національному банку України, Державній податковій адміністрації України, іншим центральним органам виконавчої влади у чотиримісячний термін привести свої нормативні акти у відповідність з цим Законом.

6. Національному банку України, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади у чотиримісячний термін розробити та затвердити нормативні документи, що визначені у цьому Законі.

7. Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, що здійснюють розроблення нормативних документів стосовно технічних вимог до фіскальних засобів контролю для різних сфер застосування, забезпечити узгодження цих документів з Державною комісією з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом.

Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 6 липня 1995 року
N 265/95-ВР



© 2007 - 2009, ООО "ЮРИДИЧЕСКАЯ ФИРМА "УКРКОНСАЛТИНГ", Украина, Харьков