Закон Украины "О системе налогообложения"


ЗАКОН УКРАЇНИ

Про систему оподаткування

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, N 39, ст.510)

{Вводиться в дію Постановою ВР N 1252-XII (1252-12) від 25.06.91, ВВР, 1991, N 39, ст.511}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами N 2199-XII (2199-12) від 13.03.92, ВВР, 1992, N 23, ст.346 N 3180-XII (3180-12) від 05.05.93, ВВР, 1993, N 26, ст.277}

{В редакції Закону N 3904-XII (3904-12) від 02.02.94, ВВР, 1994, N 21, ст.130}

{Із змінами, внесеними згідно із Законом N 96/96-ВР від 22.03.96, ВВР, 1996, N 16, ст. 71}

{В редакції Закону N 77/97-ВР від 18.02.97, ВВР, 1997, N 16, ст.119}

{Із змінами, внесеними згідно із Законом N 221/97-ВР від 19.04.97, ВВР, 1997, N 22, ст. 159 - термін дії Закону продовжено до 01.01.99 згідно із Законом N 724/97-ВР від 16.12.97; термін дії Закону продовжено до 1 січня 2000 року згідно із Законом N 336-XIV (336-14) від 22.12.98}

{Із змінами, внесеними згідно із Законами N 19/98-ВР від 15.01.98, ВВР, 1998, N 20, ст.104 N 25/98-ВР від 15.01.98, ВВР, 1998, N 25, ст.147 N 199/98-ВР від 05.03.98, ВВР, 1998, N 35, ст.239 N 285-XIV (285-14) від 01.12.98, ВВР, 1999, N 2-3, ст.21 N 320-XIV (320-14) від 17.12.98, ВВР, 1999, N 5-6, ст.39 N 333-XIV (333-14) від 22.12.98, ВВР, 1999, N 7, ст.47 N 588-XIV (588-14) від 09.04.99, ВВР, 1999, N 20-21, ст.192 N 643-XIV (643-14) від 13.05.99, ВВР, 1999, N 26, ст.215 N 784-XIV (784-14) від 30.06.99, ВВР, 1999, N 42-43, ст.378 N 1213-XIV (1213-14) від 04.11.99, ВВР, 1999, N 51, ст.455 N 1375-XIV (1375-14) від 13.01.2000, ВВР, 2000, N 10, ст.78 N 1523-III (1523-14) від 02.03.2000, ВВР, 2000, N 20, ст.149 N 1770-III (1770-14) від 01.06.2000, ВВР, 2000, N 36, ст.298 N 1805-III (1805-14) від 08.06.2000, ВВР, 2000, N 39, ст.333 N 2515-III (2515-14) від 07.06.2001, ВВР, 2001, N 33, ст.179 N 2740-III (2740-14) від 20.09.2001, ВВР, 2002, N 5, ст.30 N 2921-III (2921-14) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 16, ст.114 N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002, ВВР, 2002, N 17, ст.117 N 349-IV (349-15) від 24.12.2002, ВВР, 2003, N 12, ст.88 N 429-IV (429-15) від 16.01.2003, ВВР, 2003, N 10-11, ст.87 N 703-IV (703-15) від 03.04.2003, ВВР, 2003, N 28, ст.216 - набуває чинності з 01.01.2004 року N 849-IV (849-15) від 22.05.2003, ВВР, 2003, N 33-34, ст.267 N 906-IV (906-15) від 05.06.2003, ВВР, 2003, N 38, ст.319 N 1115-IV (1115-15) від 10.07.2003, ВВР, 2004, N 7, ст.56 - набуває чинності з 01.01.2004 року N 1271-IV (1271-15) від 18.11.2003, ВВР, 2004, N 11, ст.142 Кодексом N 1618-IV (1618-15) від 18.03.2004, ВВР, 2004, N 40-41, 42, ст.492 Законами N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005, ВВР, 2005, N 17, N 18-19, ст.267 N 2509-IV (2509-15) від 05.04.2005, ВВР, 2005, N 20, ст.278 N 2960-IV (2960-15) від 06.10.2005, ВВР, 2006, N 2-3, ст.35 N 3456-IV (3456-15) від 22.02.2006, ВВР, 2006, N 27, ст.234}

{Дію Закону зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - учасників експерименту по запровадженню єдиного податку на території Глобинського району Полтавської області, Старобешівського району Донецької області та Ужгородського району Закарпатської області в частині сплати податків, включених до складу єдиного податку згідно із Законом N 25/98-ВР від 15.01.98}

{Дію Закону зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподарського податку у частині сплати сум податків і зборів (обов'язкових платежів), включених до складу фіксованого сільськогосподарського податку згідно із Законом N 320-XIV (320-14) від 17.12.98}

{Дію Закону зупинено у частині сплати податків і зборів, включених до складу єдиного податку, передбаченого Законом N 1375-XIV від 13.01.2000 на період проведення експерименту для підприємств - учасників економічного експерименту згідно із Законом N 1375-XIV (1375-14) від 13.01.2000}

Цей Закон визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів


Встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів.

Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України. (Частина третя статті 1 в редакції Закону N 333-XIV (333-14) від 22.12.98, із змінами, внесеними згідно із Законами N 849-IV (849-15) від 22.05.2003, N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

Розмір та механізм справляння збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію встановлюються Кабінетом Міністрів України разом з Національною комісією регулювання електроенергетики України. (Статтю 1 доповнено частиною згідно із Законом N 849-IV (849-15) від 22.05.2003)

Розмір та механізм справляння збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності встановлюється Кабінетом Міністрів України. (Статтю 1 доповнено частиною згідно із Законом N 2505-IV (2505-15) від 25.03.2005)

Встановлення і скасування спеціального збору до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, розмір та механізм справляння цього збору здійснюються відповідно до Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб" (2740-14). (Статтю 1 доповнено частиною згідно із Законом N 2740-III (2740-14) від 20.09.2001)

Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, крім визначених Законом України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України" (1562-12), сплаті не підлягають. (Частина статті 1 в редакції Закону N 221/97-ВР від 19.04.97, термін дії Закону продовжено до 01.01.99 згідно із Законом N 724/97-ВР від 16.12.97; термін дії Закону продовжено до 1 січня 2000 року згідно із Законом N 336-XIV (336-14) від 22.12.98)

Зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. Це правило не застосовується у випадках зменшення розміру ставок податків, зборів (обов'язкових платежів) або скасування пільг з оподаткування та інших правил, які призводять до порушення правил конкуренції та створення податкових переваг окремим суб'єктам підприємницької діяльності або фізичним особам. (Частина статті 1 в редакції Закону N 1523-III (1523-14) від 02.03.2000)

Будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі.

Стаття 2. Поняття податку і збору (обов'язкового платежу) до бюджетів та до державних цільових фондів, системи оподаткування

Під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб.

Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету України, крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Пенсійного фонду України. Відрахування та збори на будівництво, реконструкцію, ремонт і утримання автомобільних доріг загального користування України зараховуються на окремі рахунки відповідних бюджетів та використовуються виключно на фінансування дорожнього господарства України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. (Частина третя статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 221/97-ВР від 19.04.97, термін дії Закону продовжено до 01.01.99 згідно із Законом N 724/97-ВР від 16.12.97; термін дії Закону продовжено до 1 січня 2000 року згідно із Законом N 336-XIV (336-14) від 22.12.98; із змінами, внесеними згідно із Законами N 19/98-ВР від 15.01.98, N 2740-III (2740-14) від 20.09.2001, N 429-IV (429-15) від 16.01.2003)

Сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування.

Стаття 3. Принципи побудови та призначення системи оподаткування

Принципами побудови системи оподаткування є:

стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції; (Статтю 3 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 285-XIV (285-14) від 01.12.98)

стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності - введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;

обов'язковість - впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;

рівнозначність і пропорційність - справляння податків з юридичних осіб здійснюється у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутки і пропорційно більших податків і зборів (обов'язкових платежів) - на більші доходи;

рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

соціальна справедливість - забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обгрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;

стабільність - забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;

економічна обгрунтованість - встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;

рівномірність сплати - встановлення строків сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;

компетенція - встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами;

єдиний підхід - забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;

доступність - забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов'язкових платежів).

Стаття 4. Платники податків і зборів (обов'язкових платежів)

Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Стаття 5. Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів)

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Взяття на облік юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців як платників податків, зборів (обов'язкових платежів) в органах державної податкової служби здійснюються на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (755-15), не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей органами державної податкової служби. {Частина друга статті 5 в редакції Закону N 3456-IV (3456-15) від 22.02.2006}

Взяття на облік платників податків, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви. {Частина третя статті 5 в редакції Закону N 3456-IV (3456-15) від 22.02.2006}

Документ, що підтверджує взяття на облік в органі державної податкової служби, надсилається платнику податків наступного робочого дня з дня взяття на облік. {Частина четверта статті 5 в редакції Закону N 3456-IV (3456-15) від 22.02.2006}

Порядок обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) визначається центральним органом державної податкової служби України. {Частина п'ята статті 5 в редакції Закону N 3456-IV (3456-15) від 22.02.2006}

Фінансові установи відкривають рахунки платникам податків і зборів (обов'язкових платежів) лише за умови пред'явлення ними документа, що підтверджує взяття їх на облік в органі державної податкової служби. {Частина статті 5 в редакції Закону N 3456-IV (3456-15) від 22.02.2006}

Фінансові установи зобов'язані надіслати повідомлення про відкриття або закриття рахунку платника податків і зборів (обов'язкових платежів) - юридичної особи, у тому числі відкритого через його відокремлені підрозділи, чи самозайнятої фізичної особи до органу державної податкової служби, в якому обліковується платник податків, у триденний строк з дня відкриття/закриття рахунків (включаючи день відкриття/закриття). {Частина статті 5 в редакції Закону N 3456-IV (3456-15) від 22.02.2006}

Норми частини сьомої цієї статті поширюються на банки лише в разі відкриття ними власних кореспондентських рахунків. {Частина статті 5 в редакції Закону N 3456-IV (3456-15) від 22.02.2006}

Фінансові установи починають видаткові операції за рахунком платника податків - суб'єкта підприємницької діяльності (крім банку) з дати отримання фінансовою установою документально підтвердженого повідомлення органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби.

Форма і зміст повідомлень визначаються центральним органом державної податкової служби України.

(Стаття 5 в редакції Законів N 2922-III (2922-14) від 10.01.2002, N 906-IV (906-15) від 05.06.2003)



© 2007 - 2009, ООО "ЮРИДИЧЕСКАЯ ФИРМА "УКРКОНСАЛТИНГ", Украина, Харьков