Инструкция о порядке перечисления, учета и расходования страховых средств Фонда социального страхования от несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний Украины

4. Порядок обчислення та строки сплати страхових внесків до Фонду

4.1. Сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, установленого законом, залежно від класу професійного ризику виробництва, до якого віднесено страхувальника.

При встановленні страхувальнику знижки або надбавки до страхового тарифу сума страхового внеску, яка підлягає сплаті, визначається з урахуванням указаної знижки (надбавки).

4.2. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду повинні в місячний термін після встановлення Верховною Радою України нових розмірів страхових тарифів повідомити страхувальнику про віднесення його до класу професійного ризику виробництва, якому відповідає його основний вид економічної діяльності, та розмір страхового тарифу, шляхом надсилання йому нового повідомлення установленої форми.

4.3. Якщо страхувальник здійснює декілька видів економічної діяльності, він підлягає віднесенню до того з них, який має найбільшу питому вагу в обсязі реалізованої продукції.

Структурні підрозділи підприємства, які не перебувають на самостійному балансі і не є самостійними обліковими одиницями, підлягають обліку за основним видом економічної діяльності цього підприємства.

Підсобно-допоміжні виробництва (підрозділи) підприємств, які незалежно від спеціалізації підприємства займаються іншими видами виробничої діяльності та перебувають на самостійному балансі і є у зв’язку з цим самостійними обліковими одиницями, при визначенні розмірів страхових внесків відносяться до видів економічної діяльності, яким відповідає їх діяльність.

4.4. Аварійно-рятувальні служби, відомча воєнізована або професійна сторожова охорона належать до тих видів економічної діяльності, до яких належать підприємства, що ними обслуговуються.

4.5. У разі зміни виду економічної діяльності підприємства робочий орган виконавчої дирекції Фонду на підставі заяви страхувальника та після проведення перевірки фінансово-господарської діяльності страхувальника щодо нарахування, своєчасності і повноти сплати та цільового використання коштів на страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання змінює належність цього підприємства до класу професійного ризику виробництва.

Зміна класу професійного ризику здійснюється робочим органом виконавчої дирекції Фонду один раз на рік за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік. Новий клас професійного ризику встановлюється з початку поточного року.

У разі необхідності підтвердженням даних про зміну основного виду економічної діяльності є відомості, отримані в порядку взаємообміну інформацією з реєстру державного реєстратора, відомчих реєстрів органів статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду, фондів соціального страхування відповідно до чинного законодавства.

У разі, коли суб’єктом господарювання, який перебуває на обліку в робочому органі виконавчої дирекції Фонду, не проводилась господарська діяльність і за результатами попереднього року неможливо встановити основний вид економічної діяльності, йому необхідно звернутися до робочого органу виконавчої дирекції Фонду із заявою, зазначеною у пункті 3.4 цієї Iнструкції, у якій вказується основний вид економічної діяльності. У разі, якщо в реєстраційній картці цього суб’єкта господарювання вказаний інший основний вид економічної діяльності, йому необхідно звернутись до державного реєстратора для внесення відповідних змін до реєстраційної картки.

На підставі заяви страхувальника та отриманих від державного реєстратора даних щодо виду економічної діяльності робочий орган виконавчої дирекції Фонду вносить відповідні зміни до облікової та особової справ страхувальника згідно з пунктом 3.12 цієї Iнструкції.

4.6. Застосування знижки чи надбавки до страхового внеску здійснюється Фондом за результатами роботи страхувальника за минулий календарний рік.

4.7. У разі систематичних порушень нормативних актів про охорону праці, внаслідок чого зростає ризик настання нещасних випадків і професійних захворювань, підприємство у будь-який час за рішенням відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду на основі відповідного подання страхового експерта, який обслуговує це підприємство, може бути віднесено до іншого, більш високого класу професійного ризику виробництва. Цей захід може мати і зворотну дію, але з початку фінансового року.

4.8. У разі, коли за специфікою виробництва страхувальник не підпадає під класифікацію видів економічної діяльності за професійним ризиком виробництва, рішення щодо віднесення його до відповідного класу професійного ризику виробництва приймається робочим органом виконавчої дирекції Фонду.

4.9. У разі, коли робочий орган виконавчої дирекції Фонду не отримує відомостей, необхідних для віднесення страхувальника до класу професійного ризику виробництва, або отримує їх несвоєчасно і не в повному обсязі, робочий орган виконавчої дирекції Фонду відносить страхувальника до класу професійного ризику виробництва за власною оцінкою.

4.10. Розміри страхових внесків страхувальників обчислюються:

- для роботодавців — у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України “Про оплату праці”, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб;

- для добровільно застрахованих осіб — у відсотках від мінімальної заробітної плати з розрахунку на календарний рік.

Обчислення страхових внесків здійснюється на вищезазначені суми без урахування їх зменшення на суму податків, інших обов’язкових платежів і внесків, що відповідно до законодавства сплачуються із зазначених сум, а також суми утримань, що здійснюються відповідно до законодавства або за договорами позики, придбання товарів та виплат тощо або на інші цілі за дорученням одержувача.

Страхові внески нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється чинним законодавством та є розрахунковою величиною при обчисленні страхових виплат.

4.11. Страхувальники, які відповідно до пункту 6.4 цієї Iнструкції сплачують застрахованим працівникам допомогу у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності та здійснюють витрати на поховання у разі смерті потерпілого, перераховують до Фонду суму, що дорівнює різниці між нарахованими страховими внесками (з урахуванням пені) і видатками страхувальників.

4.12. Страхові внески сплачуються:

- страхувальниками-роботодавцями — у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

У разі виплати заробітної плати за першу половину місяця страхувальник одночасно з одержанням зазначених сум сплачує страхові внески, нараховані на суму цих виплат.

При проведенні оплати праці з готівкової виручки чи в натуральній формі платники страхових внесків не пізніше наступного дня після здійснення виплат подають до установи банку платіжне доручення на перерахування страхових внесків до Фонду;

- добровільно застрахована особа сплачує внесок до Фонду соціального страхування у такому порядку:

а) перший внесок у розмірі однієї четвертої частини мінімальної заробітної плати, установленої на день сплати страхового внеску, одночасно з укладенням з робочими органами виконавчої дирекції Фонду Договору. При цьому до Договору додається платіжний документ, що підтверджує сплату страхового внеску до Фонду;

б) наступний внесок — сплачується кожних три місяці в розмірі однієї четвертої частини мінімальної заробітної плати, установленої на день сплати страхового внеску, у термін, установлений Договором та в повідомленні про взяття на облік, але не пізніше трьох місяців з дня сплати попереднього страхового внеску. Якщо день сплати страхового внеску припадає на вихідний і неробочий день, то днем сплати вважається наступний за вихідним і неробочим день;

в) якщо добровільно застрахована особа одночасно з укладенням з робочими органами виконавчої дирекції Фонду Договору сплатила страховий внесок у розмірі мінімальної заробітної плати, установленої на день сплати страхового внеску, то наступний внесок уноситься не пізніше одного календарного року з дати укладення Договору. При зміні розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок авансового платежу. Робочими органами виконавчої дирекції Фонду добровільно застрахованій особі надсилається повідомлення про розмір доплати.

Приклад

Розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2007 — 400 грн., з 01.04.2007 — 420 грн., з 01.07.2007 — 440 грн., з 01.10.2007 — 460 грн.

Фізична особа уклала Договір з робочим органом виконавчої дирекції Фонду 15.01.2007 і сплатила страховий внесок у розмірі 400 грн. (установлений розмір мінімальної заробітної плати на день сплати).

У жовтні 2007 року робочим органом виконавчої дирекції Фонду проводиться перерахунок страхового внеску в такому порядку:

Перший внесок (15.01.2007) - 400,00 : 4 = 100,00 грн.
Другий внесок (15.04.2007) - 420,00 : 4 = 105,00 грн.
Третій внесок (15.07.2007) - 440,00 : 4 = 110,00 грн.
Четвертий внесок (15.10.2007) - 460,00 : 4 = 115,00 грн.

Сума річного розрахункового внеску становить:

100,00 + 105,00 + 110,00 + 115,00 = 430,00 (грн.)

Різниця між розрахунковою величиною страхового внеску та фактично сплаченого страхового внеску становить:

430,0 - 400,00 = 30,00 (грн.)

Робочим органом виконавчої дирекції Фонду надсилається добровільно застрахованій особі письмове повідомлення про доплату страхового внеску в розмірі 30,0 грн. до 15.10.2007.

4.13. Нараховані страхові внески, інші платежі сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду.

Фізичні особи, які використовують найману працю і не мають розрахункових рахунків у банківських установах, сплачують страхові внески поштовим переказом або через банківські установи.

4.14. У разі нестачі коштів на поточному рахунку платника на виплату заробітної плати та сплату страхових внесків у повному обсязі, отримання платником коштів на оплату праці і перерахування страхових внесків до Фонду здійснюється у пропорційних сумах.

4.15. Страхові внески сплачуються у національній валюті України.

4.16. У разі зміни місцезнаходження на міжрегіональному рівні страхувальник зобов’язаний у 15-денний строк провести остаточні розрахунки щодо сплати страхових внесків до Фонду на день зняття з обліку.

У разі недотримання страхувальником порядку нарахування та сплати страхових внесків, подання недостовірної звітності, порушення строків її подання, у 10-денний строк проводиться документальна перевірка правильності розрахунків платника і складається акт у двох примірниках, у якому зазначається його нове місцезнаходження (місце проживання). Якщо страхувальник має недоїмку зі сплати страхових внесків, йому нараховується пеня у встановленому порядку. У 15-денний строк проводяться остаточні розрахунки на підставі акта.

У разі неплатоспроможності страхувальника борг на підставі акта перевірки враховується за новим місцем його обліку як платника страхових внесків. При цьому копія акта перевірки, завірена робочим органом виконавчої дирекції Фонду, що здійснив перевірку, надсилається за новим місцем обліку страхувальника.

4.17. При ліквідації страхувальник зобов’язаний провести повний розрахунок з Фондом на день закінчення процедури банкрутства (ліквідації) після затвердження ліквідаційного балансу в порядку, передбаченому Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Після фактичного одержання від державного реєстратора повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи чи рішення фізичної особи-підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності або заяви про зняття з обліку для фізичної особи, яка не має статусу підприємця і використовує працю найманих працівників, робочий орган виконавчої дирекції Фонду в 15-денний строк здійснює документальну перевірку повноти сплати нею страхових внесків.

Якщо підприємство, що ліквідовується, має заборгованість з виплати заробітної плати, у тому числі нарахованої за останній звітний місяць, а строк сплати страхових внесків ще не настав, то ліквідаційна комісія включає належну суму сплати коштів до ліквідаційного балансу підприємства і оформляє це окремим актом. В акті зазначаються правонаступник (якщо він визначений), сума належних платежів і дата їх унесення, що не може бути пізнішою від дати, установленої підприємством для виплати заробітної плати до ліквідації.

Копії акта, підписаного ліквідаційною комісією і правонаступником (якщо він визначений), подаються до робочих органів виконавчої дирекції Фонду за місцем обліку підприємства, що підлягає ліквідації, та правонаступника.

Якщо належна сума платежів, що має вноситися підприємством, яке ліквідовуться, перевищує суму, зазначену в акті, то правонаступник (якщо він визначений) зобов’язаний внести належну суму повністю і одночасно внести відповідні зміни до балансу, одержаного від ліквідаційної комісії.

Якщо страхувальник, що підлягає ліквідації, є фінансово не спроможним, його борги щодо сплати страхових внесків відображаються в акті перевірки, що складається в трьох примірниках, до якого додається копія акта звірки заборгованості. Один з примірників надсилається ліквідаційній комісії, другий — правонаступнику (якщо він визначений).

Погашення боргів зі сплати страхових внесків до Фонду проводиться у порядку черговості їх стягнення відповідно до Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

5. Порядок стягнення заборгованості за коштами Фонду та нарахування пені

5.1. Не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк.

5.2. Пеня нараховується з наступного дня після одержання заробітної плати до дня сплати недоїмки включно. Пеня на пеню не нараховується.

У разі оскарження страхувальником результатів перевірки його фінансово-господарської діяльності щодо сплати та цільового використання ним коштів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків, нарахування пені зупиняється з дня подання позову до суду або з дня подання звернення до спеціальної комісії з питань вирішення спору при робочому органі виконавчої дирекції Фонду або при виконавчій дирекції Фонду на термін до прийняття ними відповідного рішення.

5.3. Днем сплати страхових внесків уважається:

а) при перерахуванні страхових внесків з рахунку страхувальника — день списання банком суми платежу з рахунка страхувальника незалежно від часу її зарахування на рахунок Фонду; б) при внесенні готівкою — день унесення готівки до банку чи підприємства зв’язку.

У разі, якщо строк сплати страхових внесків збігається з вихідним (святковим, неробочим) днем, то пеня нараховується, починаючи з наступного робочого дня після вихідного (святкового, неробочого) дня.

5.4. За несвоєчасне зарахування або перерахування на рахунки Фонду з вини установ банків страхових внесків, пені, штрафів ними сплачується пеня за кожний день прострочення їх перерахування (зарахування) в розмірі, передбаченому законодавством. З платника пеня за ці дні не стягується.

5.5. Якщо недоїмка стягується в судовому порядку, то пеня не нараховується з дня винесення судом рішення про вилучення майна страхувальника, а також з дня визнання його банкрутом.

5.6. Недоїмка за платежами, не сплачена в установлений строк фізичними особами — суб’єктами підприємницької діяльності, фізичними особами, які використовують працю найманих працівників, стягується за рішенням суду.

5.7. Стягнення недоїмки за платежами до Фонду в разі відсутності коштів на поточному рахунку може бути звернено на майно платника відповідно до законодавства.

5.8. При стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.

Сплата (погашення) пені здійснюється у такому самому порядку, як і недоїмки.

У разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені і штрафних санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та штрафних санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.

5.9. Для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов’язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров’ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року N 765 (із змінами).

6. Поточні рахунки і порядок витрачання коштів Фонду

6.1. Кошти Фонду зберігаються на відповідних рахунках, відкритих на ім’я органів Державного казначейства України за балансовим рахунком N 3560 “Державні позабюджетні фонди”, на реєстраційних рахунках, відкритих Фонду та робочим органам виконавчої дирекції Фонду в органах Держказначейства, і використовуються виключно за цільовим призначенням.

Фінансування страхової діяльності та інших видатків здійснюється через реєстраційні рахунки робочих органів виконавчої дирекції Фонду, відкриті на їх ім’я в установах Держказначейства.

6.2. Виконавча дирекція Фонду проводить фінансування витрат, передбачених бюджетом на:

1) виконання заходів державних цільових та галузевих програм поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища;

2) проведення згідно з планами наукових досліджень з охорони та медицини праці;

3) створення свого видавництва, лікувально-профілактичних, реабілітаційних, санаторних, навчальних закладів, спеціалізованої медичної та патронажної служби соціального страхування;

4) організацію розроблення і виробництво засобів індивідуального захисту працівників;

5) розроблення, видання, розповсюдження законодавчих та інших нормативних актів з питань соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та охорони праці, журналів, спеціальної літератури, створення тематичних кінофільмів, радіо- і телепередач;

6) покриття витрат виконавчої дирекції Фонду, пов’язаних зі здійсненням загальнообов’язкового державного соціального страхування.

6.3. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють виплати, які передбачені бюджетом на:

1) відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю працівника, та в разі його смерті, пов’язаної із нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням;

а) одноразову допомогу потерпілому в разі стійкої втрати професійної працездатності;

б) щомісячну грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;

в) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

г) страхову виплату потерпілому при тимчасовому переведенні потерпілого на легшу нижчеоплачувану роботу;

ґ) страхову виплату потерпілому під час його професійної реабілітації;

д) витрати на медичну та соціальну допомогу;

е) одноразову допомогу у разі смерті потерпілого;

є) щомісячну страхову виплату особам, які мають на неї право у разі смерті потерпілого;

ж) допомогу дитині, яка народилася інвалідом унаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності;

з) пенсію у зв’язку з утратою годувальника, який помер унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

2) організацію поховання померлого, відшкодування вартості пов’язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов;

3) сприяння створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому в разі настання нещасного випадку, швидкої допомоги в разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;

4) організацію цілеспрямованого та ефективного лікування потерпілого в спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров’я застрахованого;

5) обслуговування потерпілих вузькопрофільними лікарями та лікарями загальної практики;

6) догляд медичних сестер удома, у лікарні або в іншому лікувально-профілактичному закладі;

7) акушерський та інший догляд удома або в лікарні під час вагітності та пологів;

8) утримання в лікарні, реабілітаційному закладі, санаторії або в іншому лікувально-профілактичному закладі;

9) забезпечення необхідними лікарськими засобами, протезами, ортопедичними, коригувальними виробами, окулярами, слуховими апаратами, спеціальними засобами пересування, зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);

10) забезпечення згідно з медичним висновком домашнього догляду за потерпілим, допомоги у веденні домашнього господарства (або компенсації йому відповідних витрат);

11) проведення навчання та перекваліфікації потерпілого відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії або медико-соціальної експертної комісії у навчальних закладах, перенавчання інвалідів, якщо внаслідок ушкодження здоров’я потерпілий не може виконувати попередню роботу;

12) організацію робочих місць для інвалідів, компенсацію при цьому витрат виробництва, які не покриваються коштами від збуту виробленої продукції;

13) надання інвалідам разової грошової допомоги, допомоги у вирішенні їх соціально-побутових питань;

14) сплату за потерпілого внесків на медичне та пенсійне страхування;

15) надання підприємствам на безповоротній основі фінансової допомоги для розв’язання особливо гострих проблем з охорони праці; 16) вивчення та поширення досвіду створення безпечних та нешкідливих умов праці;

17) реалізацію регіональної програми поліпшення стану безпеки, умов праці та виробничого середовища;

18) витрати робочих органів виконавчої дирекції, пов’язані із здійсненням загальнообов’язкового державного соціального страхування.

6.4. Страхувальником здійснюються витрати на виплату допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, а також витрати на поховання у разі смерті потерпілого.

При цьому перші п’ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються власником або вповноваженим ним органом за рахунок коштів підприємства, установи, організації.

Витрати за рахунок страхового внеску до Фонду сплачуються страхувальником з його каси або поточного рахунка відповідно до їхнього цільового призначення у встановленому порядку.



© 2007 - 2009, ООО "ЮРИДИЧЕСКАЯ ФИРМА "УКРКОНСАЛТИНГ", Украина, Харьков