Державна реєстрація приватного підприємства у Харкові


Державна реєстрація приватного підприємства у Харкові є однією з форм ведення господарської та/або підприємницької діяльності.

Наша юридична фірма надає послуги з державної реєстрації приватного підприємства на території міста Харкова. Для державної реєстрації приватного підприємства у Харкові Вам необхідно лише звернутися у нашу юридичну фірму - наші спеціалісти здійснять державну реєстрацію приватного підприємства у Харкові швидко та професійно, підготувавши всі необхідні для державної реєстрації приватного підприємства документи.

Державна реєстрація та діяльність приватного підприємства регулюється положеннями Цивільного Кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", а також великою кількістю інших законів і нормативних актів, що стосуються створення та діяльності юридичних осіб, зокрема, й приватного підприємства.

Для державної реєстрації приватного підприємства готуються установчі документи (статут, рішення засновника чи протокол зборів засновників) та формується його статутний фонд. Для приватного підприємства законодавством не встановлено ані мінімального розміру статутного фонду, ані строків його формування (на відміну від товариства з обмеженою відповідальністю). Відповідно, статутний фонд приватного підприємства може бути яким завгодно малим, хоч 1 гривня; і не існує вимог щодо формування статутного фонду приватного підприємства до його державної реєстрації.

Засновники (учасники) приватного підприємства, зазвичай, не відповідають за зобов'язаннями приватного підприємства, що робить особливо привабливим здійснення господарської та/або підприємницької діяльності шляхом державної реєстрації приватного підприємства, так само як і товариства з обмеженою відповідальністю. У свою чергу, з моменту державної реєстрації, приватне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном, включаючи майнові та корпоративні права.

Слід мати на увазі, що майно, передане до статутного фонду приватного підприємства, з моменту його передачі (державної реєстрації приватного підприємства), вважається власністю приватного підприємства, а не засновника (учасника) приватного підприємства; а засновник (учасник) приватного підприємства натомість отримує так звані "корпоративні права", тобто право приймати участь в управлінні приватним підприємством та право отримувати прибуток за результатами діяльності приватного підприємства через участь в управлінні приватним підприємством.

Державна реєстрація приватного підприємства здійснюється відповідно до положень ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" шляхом державної реєстрації статуту приватного підприємства та отримання свідоцтва про держану реєстрацію юридичної особи - приватного підприємства.

До того як приступити до державної реєстрації приватного підприємства, необхідно придумати йому оригінальну назву, яка не має повторюватися на території України разом з обраною організаційно-правовою формою (приватне підприємство), а також обрати до шести видів економічної діяльності приватного підприємства (відповідно до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2005 (КВЕД)), які будуть здійснюватися приватним підприємством після його державної реєстрації.

Вимоги до найменувань юридичних осіб (у тому числі й приватного підприємства) визначено наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва №65 від 09.06.2004р. Найменування приватного підприємства складається із зазначення організаційно-правової форми юридичної особи та власної назви приватного підприємства. У найменуваннях юридичних осіб приватного права забороняється використовувати найменування органів державної влади та місцевого самоврядування. У назвах, зазвичай, заборонено використовувати слово "національний". Юридична особа (в тому числі й приватне підприємство), крім повного найменування (не більше ніж 182 символи), може мати скорочене найменування (не більше ніж 38 символів).

Після державної реєстрації приватного підприємства у "реєстраційній палаті" міста Харкова та отримання свідоцтва про державну реєстрацію приватного підприємства, необхідно також отримати довідку з управління статистики, отримати дозвіл на виготовлення печатки у органах дозвільної системи міста Харкова (міліція) та виготовити печатку, поставити приватне підприємство на облік у податковій інспекції та фондах обов'язкового соціального страхування міста Харкова.

Для державної реєстрації приватного підприємства у Харкові необхідно надати копії наступних документів:

- копії ідентифікаційних кодів керівника приватного підприємства та засновників приватного підприємства;

- копії паспортів керівника приватного підприємства та засновників приватного підприємства;

- нотаріально посвідчену довіреність на державну реєстрацію приватного підприємства (зазвичай, робиться у нашого нотаріуса - це швидше та дешевше).

Також для державної реєстрації приватного підприємства необхідно надати наступну інформацію:

- бажану назву (назви) приватного підприємства (має бути унікальною);

- інформацію про розмір статутного фонду приватного підприємства та спосіб його формування (грошовими коштами, майном);

- інформацію щодо розподілу часток засновників у статутному фонді приватного підприємства (тобто, іншими словами, інформацію про внесок кожного із засновників до статутного фонду приватного підприємства);

- інформацію про реєстраційну (юридичну) адресу приватного підприємства;

- інформацію про види діяльності приватного підприємства, що буде зареєстровано (відповідно до Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2005 (КВЕД) - розміщено на нашому сайті; зазвичай остаточно види діяльності приватного підприємства обираються разом із спеціалістом нашої юридичної фірми), а також вказати, які із видів діяльності будуть здійснюватися приватним підприємством у тому числі й у режимі зовнішньоекономічної діяльності.

Загальна характеристика приватного підприємства в Україні

Приватне підприємство (ПП) - це підприємство (юридична особа), яка діє на основі приватної власності одного чи кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та їх праці з використанням найманої праці. Приватним підприємством також є підприємство, основане на приватній власності суб'єкта господарювання - юридичної особи.

Мінімальна кількість засновників (учасників) приватного підприємства - одна фізична особа (резидент або нерезидент України) або одна юридична особа. Максимальна кількість засновників (учасників) приватного підприємства не обмежена (якщо засновниками приватного підприємства є фізичні особи). Разом з цим, засновником (ами) приватного підприємства може бути або одна юридична особа (тобто лише одна юридична особа) або фізична особа (кілька фізичних осіб). І юридична особа і фізична особа (особи) одночасно не можуть бути засновниками (учасниками) одного й того ж приватного підприємства.

Відповідно, якщо мова йде про засновників приватного підприємства - фізичних осіб - то їх максимальна кількість, на відміну від товариства з обмеженою відповідальністю, не обмежена (для товариства з обмеженою відповідальністю вона складає не більше 10 осіб). З іншого боку, якщо мова йде про засновників приватного підприємства - юридичних осіб, то, якщо для товариства з обмеженою відповідальністю їх максимальна кількість дорівнює 10, то для приватного підприємства - це лише одна юридична особа.

За загальним правилом, приватне підприємство після державної реєстрації, як юридична особа, не відповідає за зобов'язаннями його засновників, а засновники (учасники) приватного підприємства не відповідають за зобов'язаннями приватного підприємства. Це робить привабливим створення юридичної особи у формі приватного підприємства наряду з товариством з обмеженою відповідальністю.

Разом з цим, слід мати на увазі, що приватне підприємство відповідає за своїми зобов'язаннями всім належним приватному підприємству майном. Засновники (власники) приватного підприємства, які неповністю внесли свій внесок до статутного фонду приватного підприємства, можуть нести відповідальність за зобов'язаннями приватного підприємства у межах вартості невнесеної частини внеску. Але, з урахуванням того, що мінімальній розмір статутного фонду приватного підприємства законодавством не встановлено, на практиці, такі ситуації практично не зустрічаються, оскільки розмір статутного фонду приватного підприємства, зазвичай, є невеликим та повністю вноситься (сплачується) засновниками приватного підприємства при державній реєстрації приватного підприємства.

Мінімальний розмір статутного фонду для приватного підприємства, як вже було відмічено вище, законодавством не встановлено, так само як і строки його формування. Це робить державну реєстрацію юридичної особи у формі приватного підприємства особливо вигідною, наприклад у порівнянні з державною реєстрацією товариства з обмеженою відповідальністю, для якого законодавством встановлено мінімальний розмір статутного фонду (станом на 1 квітня 2009 року - це 62'500 грн.).

Максимальний розмір статутного фонду приватного підприємства законодавчо також не встановлено (тобто, статутний фонд приватного підприємства може бути яким завгодно великим).

У свою чергу, внеском до статутного фонду приватного підприємства можуть бути як грошові кошти, так і майно засновників (власників) приватного підприємства.

Як грошові кошти, так і майно, внесені до статутного фонду приватного підприємства при його державній реєстрації, з моменту держаної реєстрації приватного підприємства вважаються власністю приватного підприємства, а не його засновників (власників). У свою чергу, замість своїх внесків засновники приватного підприємства отримують так звані "корпоративні права", тобто право приймати участь в управлінні приватним підприємством та право на дивіденди за результатами діяльності приватного підприємства.

Засновник (власник) приватного підприємства може відступити свої корпоративні права (тобто свої частки у статутному фонді приватного підприємства) третім особам, якщо статутом приватного підприємства не встановлено інше. Статут приватного підприємства також може передбачати переважне право інших засновників (власників) приватного підприємства набути частки такого засновника (власника) у статутному фонді приватного підприємства.

На відміну від товариства з обмеженою відповідальністю, частки у статутному фонді приватного підприємства можуть бути відчужені і до їх повної сплати відповідним засновником (власником) приватного підприємства.

До моменту державної реєстрації приватного підприємства необхідно призначити керівника приватного підприємства (тобто керівника його виконавчого органу, зазвичай - директора; але, на відміну від товариства з обмеженою відповідальністю, орган управління приватним підприємством можна назвати на власний розсуд).

У свою чергу, виконавчий орган приватного підприємства може бути як одноособовим (директор), так і колегіальним (правління, рада директорів, тощо).

Вищим же органом приватного підприємства, який правомочний приймати рішення з будь-яких питань діяльності приватного підприємства, є власник (засновники) приватного підприємства. На відміну від товариства з обмеженою відповідальністю, компетенцію власника (засновників) приватного підприємства та керівника приватного підприємства засновники приватного підприємства можуть розмежувати на свій власний розсуд.

Власник приватного підприємства (засновники) правомочний приймати рішення з будь-яких питань, які стосуються приватного підприємства, у тому числі й з питань внесення змін до статуту приватного підприємства, приймати рішення про ліквідацію (припинення) приватного підприємства. Законодавством процедура ухвалення рішень власником (засновниками) приватного підприємства не встановлена, що означає, що її можна прописати у статуті приватного підприємства на свій власний розсуд. Можна використати модель, запропоновану законодавством для товариства з обмеженою відповідальністю (коли для ухвалення рішень необхідний відповідний кворум, коли кожний засновник має кількість голосів пропорційну його частці у статутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю; а можна - знову ж таки, все прописати у статуті на свій власний розсуд, наприклад, вказавши кворум не у 60%, а у 50% чи 40% і т.д.; також можна прописати свої власні правила ухвалення рішень, наприклад, за принципом: один засновник - один голос, чи за іншим принципом).

Враховуючи викладене вище, те, якої долі у статутному фонді приватного підприємства достатньо для одноособового контролю над приватним підприємством та для ухвалення будь-яких рішень, що стосуються діяльності приватного підприємства - залежить від того, як ці положення прописані у статуті такого приватного підприємства.

Приватне підприємство є юридичною особою, має свою печатку (печатки, також може мати кутовий штамп), рахунки у банківських установах як у національній грошовій одиниці України, так і в іноземній валюті. Приватне підприємство може здійснювати свою діяльність локально (з українськими контрагентами), так і зовнішньоекономічну діяльність (з іноземними контрагентами).

Основними документами приватного підприємства є:

- статут приватного підприємства;

- протоколи (рішення) власника приватного підприємства (у тому числі самий перший протокол про створення приватного підприємства, затвердження його статуту, призначення керівника приватного підприємства);

- свідоцтво про держану реєстрацію приватного підприємства;

- комплект довідок з управління статистики (в них зазначаються види економічної діяльності приватного підприємства (КВЕДи), адреса приватного підприємства, контактна інформація, керівник приватного підприємства);

- комплект довідок (повідомлень) про постановку на облік приватного підприємства у податковій інспекції та фондах обов'язкового соціального страхування.

Після державної реєстрації приватного підприємства, юридична особа має періодично подавати державному реєстратору спеціальну реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу (приватне підприємство), що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців України. Такий документ подається не пізніше 13 місяців з моменту подачі останньої реєстраційної картки приватного підприємства.

Приватне підприємство є відмінним вибором для провадження комерційної діяльності як в Україні, так і за її межами, у разі, якщо його учасники (засновники) не планують занадто часто відступати (продавати) свої корпоративні права (частки у статутному фонді приватного підприємства), оскільки кожна передача корпоративних прав здійснюється шляхом державної реєстрації нової редакції статуту приватного підприємства (або шляхом внесення у нього відповідних змін).

© 2007 - 2009, ТОВ "ЮРИДИЧНА ФІРМА "УКРКОНСАЛТИНГ", Україна, Харків