Юридичні консультації з сімейного права та правова допомога у сімейних справах та правовідносинах, Харків


Наша юридична фірма приділяє особливу увагу наданню різного роду юридичних консультацій у галузі сімейного права, тобто з питань тих чи інших сімейних правовідносин своїм клієнтам у Харкові.

Сімейні правовідносини - це правовідносини, учасниками яких є кожна людина, усвідомлює вона це, чи ні, і часто буває так, що при їх здійсненні не обійтись без сімейного юриста.

Говорячи про правове регулювання шлюбно-сімейних відносин, тобто взаємних прав та обов'язків подружжя (дружини, чоловіка), їх майнових та особистих немайнових прав, слід особливо відмітити надання нашою юридичною фірмою юридичних консультацій з питань особистих немайнових прав та обов'язків подружжя (чоловіка, дружини) та майнових прав і обов'язків подружжя (чоловіка, дружини), допомогу у складанні та укладенні шлюбного договору (контракту), консультацій з питань припинення (розірвання) шлюбу, з питань розділу (поділу) майна подружжя при розірванні шлюбу, з питань визначення місця проживання дітей при розірвання шлюбу (розлученні), з питань стягнення аліментів, а також представництво в суді інтересів клієнта з питань розірвання (припинення) шлюбу, розділу майна, визначення місця проживання дитини, призначення та стягнення аліментів, а також з інших питань шлюбно-сімейних відносин, яких є досить велика кількість.

Частіше за все до сімейних правовідносин відносять шлюбно-сімейні відносини, тобто різного роду відносини між подружжям чи особами, які тільки планують зареєструвати свій шлюб. Такі сімейні відносини досить гарно регламентовано законодавством - перш за все Сімейним кодексом України, який передбачає не ідеальне, але досить детальне правове регулювання відносин як між подружжям, так і між особами, що планують зареєструвати свій шлюб, але вже ступили на шлях сімейного життя.

Сімейний кодекс України, зокрема передбачає такі особисті немайнові права подружжя (чоловіка, дружини), як +) право на материнство; +) право на батьківство; +) право дружини, чоловіка на повагу до своєї індивідуальності; +) право дружини, чоловіка на фізичний та духовний розвиток; +) право дружини, чоловіка на зміну прізвища; +) право дружини, чоловіка на розподіл обов'язків та спільне вирішення питань життя родини; +) обов'язок подружжя (чоловіка, дружини) піклуватися про родину, тобто проявляти турботу у побудові сімейних відносин між собою та іншими членами родини на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги; +) право подружжя (чоловіка, дружини) на особисту свободу.

Відповідно, як подружжю (чоловіку, дружині), яке зареєструвало свій шлюб, так і особам, які тільки планують зробити це, корисно знати про закріплені Сімейним Кодексом України особисті немайнові права подружжя (чоловіка, дружини), отримавши необхідну юридичну консультацію з сімейного права (сімейних правовідносин), щоб керуватися у повсякденному сімейному житті основоположними принципами сімейних відносин, закріпленими у Сімейному кодексі України. На практиці, це допомагає подружжю (чоловіку, дружині) правильно будувати своє сімейне життя, уникати багатьох конфліктів та розчарувань. 

Розглядаючи майнові права та обов'язки подружжя (чоловіка, дружини), тобто іншими словами правове регулювання відносин власності, Сімейний кодекс України виділяє два режими права власності подружжя (чоловіка, дружини): +) право особистої приватної власності подружжя (чоловіка, дружини), +) право спільної сумісної власності подружжя. 

Зокрема, до майна, що є особистою приватною власністю кожного з подружжя (чоловіка, дружини), Сімейний кодекс України відносить майно, набуте чоловіком, дружиною до шлюбу (тобто до реєстрації шлюбу), а також майно, набуте чоловіком, дружиною під час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування. Сімейний кодекс України також передбачає і інші винятки щодо режиму особистої приватної власності кожного з подружжя (чоловіка, дружини) відносно майна, набутого кожним з подружжя під час шлюбу. На ряду з цим, Сімейний кодекс України передбачає і правила здійснення кожним з подружжя (чоловіком, дружиною) права особистої приватної власності.

Звернувшись до нашої юридичної фірми для отримання юридичної консультації з сімейного права (сімейних правовідносин) у Харкові, Ви зможете отримати вичерпну інформацію про те, яке майно та в яких випадках вважається особистою приватною власністю кожного з подружжя (чоловіка, дружини), а яке - спільною сумісною власністю подружжя (чоловіка, дружини). Часто це буває необхідно для оцінки перспективи тих чи інших юридичних дій подружжя (чоловіка, дружини). 

За загальним же правилом, встановленим Сімейним кодексом України, майно, набуте подружжям (чоловіком, дружиною) під час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута під час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя (чоловіка, дружини). Сімейний кодекс України також перераховує ряд типових об'єктів спільної сумісної власності подружжя (чоловіка, дружини), таких, як заробітна плата, пенсія, стипендія, тощо, внесених до сімейного бюджету. 

Сімейний кодекс України також передбачає і виникнення права спільної власності подружжя на майно, що належало дружині, чоловікові, якщо воно істотно збільшилося у своїй вартості за час шлюбу внаслідок загальних витрат подружжя або другого з подружжя. 

Законодавством встановлюється, що подружжя (чоловік, дружина) мають рівні права на здійснення права спільної сумісної власності подружжя, тобто право на володіння, користування і розпорядження таким майном.

Крім цього, подружжя (чоловік, дружина) мають право укладати між собою різного роду договори майнового характеру. 

Сімейний кодекс України передбачає певні правила реалізації подружжям (чоловіком, дружиною) права розпорядження майном, що знаходяться в спільній сумісній власності подружжя. За загальним правилом встановлюється, що чоловік, дружина розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При цьому також вважається, що при укладенні договорів одним із подружжя, він діє за згодою іншого з подружжя. У деяких випадках, для укладання угод щодо майна спільної сумісної власності подружжя потрібна письмова згода другого з подружжя. 

Сімейним кодексом України також встановлюється, що розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте під час шлюбу. У свою чергу подружжя (чоловік, дружина), незалежно від розірвання шлюбу, мають право на розділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. Поділити таке майно подружжя (чоловік, дружина) може як за взаємною згодою, так і в судовому порядку. 

За загальним правилом, встановленим Сімейним кодексом України, в разі розділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя (чоловіка, дружини), частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між подружжям або шлюбним договором між ними. Існує також ряд випадків, коли в разі спору між подружжям про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя (чоловіка, дружини), суд може відступити від принципу рівності. 

Зважаючи на те, що в даний час дуже широке поширення одержали кредитні договори та інші подібні правовідносини, важливим питанням є визначення міри відповідальності кожного з подружжя по таким, зокрема, кредитним, договорам, у тому числі і майном, що знаходяться в спільній сумісній власності подружжя. Тобто іншими словами, питання про те, наскільки торкнеться сім'ї, наприклад, кредитний договір, укладений одним із подружжя. 

Сімейний кодекс України встановлює, що за зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і на частку в праві спільної сумісної власності подружжя. При цьому, стягнення може бути накладено і на все майно, що знаходиться в спільній сумісній власності подружжя (тобто на все спільно нажите майно), якщо договір, за яким здійснюється стягнення, був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї. 

Ще одним важливим питанням, що цікавить тих, хто фактично проживає однією родиною, але не зареєстрували свій шлюб у встановленому законом порядку, є право на майно жінки і чоловіка, які проживають однією родиною (сім'єю), але не перебувають у шлюбі між собою. Сімейний кодекс України встановлює, що якщо жінка та чоловік проживають однією родиною, але не перебувають у шлюбі між собою, то майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності. З іншого боку, з практики, можна сказати, що часто, факт проживання чоловіка і жінки однією родиною довести складно, а саме проживання чоловіка і жінки однією родиною без реєстрації шлюбу часто позбавляє таких чоловіка, жінку можливості реалізувати багато прав, передбачених законодавством. 

Крім безпосередньо визначення правового режиму майна подружжя (чоловіка, дружини), Сімейний кодекс України встановлює і певні взаємні майнові права та обов'язки подружжя. 

Сімейний кодекс України встановлює, що подружжя (чоловік, дружина) повинні матеріально підтримувати один одного. Також, існує таке поняття, як аліменти на одного з подружжя, виплачувані іншим з подружжя, тобто іншими словами - надання утримання одному з подружжя іншим з подружжя. Таке утримання може надаватися як у натуральній, так і в грошовій формі. Також, Сімейний кодекс України встановлює, що дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності, а дружина, з якою проживає дитина - має право на утримання від чоловіка - батька дитини - до досягнення дитиною трьох років. У свою чергу чоловік, з яким проживає дитина, має право на утримання від дружини - матері дитини до досягнення дитиною трьох років. Дане правило поширюється і на чоловіка, жінку, що проживають однією родиною, але не перебувають у шлюбі між собою, але, як зазначалося раніше, найчастіше буває проблематично довести факт проживання чоловіка і жінки однією родиною. 

Режим майна подружжя (чоловіка, дружини) - це досить складне питання і для формування правильного розуміння тих чи інших фактів, усвідомлення майнових наслідків тих чи інших дій, та й просто для визначення того, на яке майно хто з подружжя може претендувати - не обійтися без допомоги юриста та відповідної юридичної консультації з такого питання. Зазвичай, питання про режим майна подружжя (чоловіка, дружини) і про розділ майна виникає при розірванні (припиненні) шлюбу, або іншими словами, при розлученні. 

Важливим питанням для шлюбно-сімейних відносин останнім часом все більше стає складання та укладання шлюбного договору. Сімейний кодекс України встановлює, що шлюбний договір може бути укладений особами, які подали заяву про реєстрацію шлюбу, а також подружжям. Шлюбним договором можуть бути врегульовані майнові відносини подружжя, можуть бути визначені їх майнові права та обов'язки. Шлюбним договором також можуть бути визначені майнові права та обов'язки подружжя як батьків. Разом з цим, шлюбний договір не може регулювати особисті відносини подружжя, а також особисті відносини між ними та дітьми. 

З юридичної точки зору, сімейні (шлюбно-сімейні) правовідносини є досить складними та комплексними, і тому, як для правильного розуміння своїх прав і обов'язків в області сімейних правовідносин, так і для реалізації своїх прав і захисту інтересів, говорячи про сімейні правовідносини, варто в міру необхідності звертатися до юристів, які спеціалізуються на сімейних правовідносинах, для отримання юридичної консультації з питань сімейних правовідносин, а, якщо то потрібно - і за практичною допомогою у реалізації своїх сімейних прав та захистом відповідних інтересів, в тому числі і фінансових.


© 2007 - 2009, ТОВ "ЮРИДИЧНА ФІРМА "УКРКОНСАЛТИНГ", Україна, Харків