Закон Украины "О занятости населения"

Стаття 21. Участь професійних спілок у здійсненні заходів щодо сприяння зайнятості

1. Професійні спілки беруть участь у розробці державної політики зайнятості, відповідних законодавчих актів України і рішень місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів відповідних рад.

2. Права і повноваження професійних спілок щодо забезпечення захисту громадян від безробіття та його наслідків визначаються генеральною, галузевими, регіональними угодами та колективними договорами, що укладаються профспілковими органами з власниками підприємств, установ, організацій або уповноваженими ними органами відповідно до законів України.

Професійні спілки, власники підприємств, установ, організацій або уповноважені ними органи проводять спільні консультації з проблем зайнятості населення.

(Пункт 2 статті 21 в редакції Закону N 665/97-ВР (665/97-ВР) від 21.11.97)

{Статтю 22 виключено на підставі Закону N 3483-IV (3483-15) від 23.02.2006}

Стаття 23. Організація оплачуваних громадських робіт

1. Місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад за участю державної служби зайнятості для забезпечення тимчасової зайнятості населення, передусім осіб, зареєстрованих як безробітні, організують проведення оплачуваних громадських робіт на підприємствах, в установах і організаціях комунальної власності і за договорами - на інших підприємствах, в установах і організаціях. (Пункт 1 статті 23 в редакції Закону N 2787-XII (2787-12) від 17.11.92)

2. З особами, які бажають брати участь в громадських роботах, укладається строковий трудовий договір з правом його продовження за погодженням сторін до вирішення питання про їх працевлаштування на підходящу роботу. Переважним правом укладання договорів користуються громадяни, зареєстровані як безробітні. (Пункт 2 статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2787-XII (2787-12) від 17.11.92)

3. У разі закінчення встановленого строку виплати допомоги по безробіттю громадянин має переважне право на здобуття іншої професії (спеціальності) і участь в оплачуваних громадських роботах на період - до надання йому підходящої роботи.

4. Оплата праці осіб, зайнятих на громадських роботах, здійснюється за фактично виконану роботу і не може бути меншою мінімального розміру заробітної плати, встановленої законодавством України, при якісному виконанні норм праці.

На осіб, зайнятих на громадських роботах, поширюються соціальні гарантії, включаючи право на пенсійне забезпечення, виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності.

За безробітними громадянами, які беруть участь у таких роботах, зберігається виплата допомоги по безробіттю у розмірах і в строки, встановлені відповідно до цього Закону. (Пункт 4 статті 23 доповнено частиною третьою згідно із Законом N 2787-XII (2787-12) від 17.11.92)

5. Фінансування громадських робіт провадиться за рахунок місцевого бюджету із залученням коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (в частині організації таких робіт для безробітних) і підприємств, установ та організацій, для яких ця робота виконується за договорами.

6. Положення про оплачувані громадські роботи затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 24. Професійна підготовка і перепідготовка незайнятих громадян

1. Професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка осіб, зареєстрованих у службі зайнятості як такі, що шукають роботу, безробітних, може провадитись у випадках: (Абзац перший пункту 1 статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом N 665/97-ВР (665/97-ВР) від 21.11.97)

неможливості підібрати підходящу роботу через відсутність у громадянина необхідної професійної кваліфікації;

необхідності змінити кваліфікацію у зв'язку з відсутністю роботи, яка відповідає професійним навикам громадянина;

втрати здатності виконання роботи за попередньою професією;

необхідності підібрати підходящу роботу інваліду, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, відповідно до рекомендацій МСЕК, наявної кваліфікації та з урахуванням його побажань. {Пункт 1 статті 24 доповнено абзацом згідно із Законом N 3483-IV (3483-15) від 23.02.2006}

пошуку роботи вперше і відсутності професії (спеціальності). (Пункт 1 статті 24 доповнено абзацом згідно із Законом N 665/97-ВР (665/97-ВР) від 21.11.97)

2. Професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організуються державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього учбових центрах за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Розділ IV

КОМПЕНСАЦІЇ І ГАРАНТІЇ ПРИ ВТРАТІ РОБОТИ

(Назва розділу IV в редакції Закону N 2787-XII (2787-12) від 17.11.92)

Стаття 25. Види компенсацій

Держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій: (Абзац перший статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом N 665/97-ВР (665/97-ВР) від 21.11.97)

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації; (Підпункт "б" статті 25 в редакції Закону N 665/97-ВР (665/97-ВР) від 21.11.97)

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю; {Підпункт "в" статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами N 665/97-ВР (665/97-ВР) від 21.11.97, N 3483-IV (3483-15) від 23.02.2006}

{Підпункт "г" статті 25 виключено на підставі Закону N 3483-IV (3483-15) від 23.02.2006}

Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (1533-14). {Статтю 25 доповнено частиною другою згідно з Законом N 3483-IV (3483-15) від 23.02.2006}

Стаття 26. Особливі гарантії працівникам, які втратили роботу у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці

1. Працівникам, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, і військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, за умови їх реєстрації в службі зайнятості протягом семи календарних днів після звільнення як таких, що шукають роботу, гарантується: (Абзац перший пункту 1 статті 26 в редакції Закону N 2787-XII (2787-12) від 17.11.92, із змінами, внесеними згідно із Законом N 665/97-ВР (665/97-ВР) від 21.11.97)

а) надання статусу безробітного, якщо протягом семи днів працівнику не було запропоновано підходящої роботи; (Підпункт "а" пункту 1 статті 26 в редакції Законів N 2787-XII (2787-12) від 17.11.92, N 665/97-ВР (665/97-ВР) від 21.11.97)

б) право на одержання допомоги по безробіттю у розмірі 100 процентів середньої заробітної плати за останнім місцем роботи протягом 60 календарних днів, 75 процентів - протягом 90 календарних днів і 50 процентів - протягом наступних 210 календарних днів, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної області за минулий місяць, і не нижче встановленого законодавством розміру мінімальної заробітної плати; (Підпункт "б" пункту 1 статті 26 в редакції Законів N 2787-XII (2787-12) від 17.11.92, N 665/97-ВР (665/97-ВР) від 21.11.97 - вводиться в дію з 1 січня 1999 року, вводиться в дію з 1 січня 2000 року згідно із Законом N 295-XIV (295-14) від 04.12.98, вводиться в дію з 1 січня 2001 року згідно із Законом N 1310-XIV (1310-14) від 17.12.99)

в) збереження на новому місці роботи, на весь період професійного перенавчання з відривом від виробництва, середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи;

{Підпункт "г" частини першої пункту 1 статті 26 виключено на підставі Закону N 107-VI (107-17) від 28.12.2007}

(Частину другу пункту 1 статті 26 виключено на підставі Закону N 2398-III (2398-14) від 26.04.2001)

{Частину третю пункту 1 статті 26 виключено на підставі Закону N 107-VI (107-17) від 28.12.2007}

Вивільненим працівникам надаються також інші пільги і компенсації відповідно до законодавства. (Пункт 1 статті 26 доповнено частиною згідно із Законом N 2787-XII (2787-12) від 17.11.92)

2. У разі коли вивільнений працівник без поважних причин своєчасно не зареєструвався у державній службі зайнятості як такий, що шукає роботу, він втрачає пільги, передбачені цією статтею, а умови виплати допомоги по безробіттю та її розмір встановлюються на підставі статей 28 і 29 цього Закону, а якщо цей працівник відмовився від двох пропозицій підходящої роботи в період пошуку роботи, він втрачає право на надання статусу безробітного строком на три місяці з подальшою перереєстрацією як такого, що шукає роботу. Умови виплати допомоги по безробіттю та її розмір встановлюються при цьому на підставі статей 28 і 29 цього Закону. (Пункт 2 статті 26 в редакції Законів N 2787-XII (2787-12) від 17.11.92, N 665/97-ВР (665/97-ВР) від 21.11.97)

3. На працівників, які звільняються з підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у зв'язку з відселенням або самостійним переселенням з території радіоактивного забруднення і зареєструвалися у місячний строк після звільнення в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, поширюється дія пункту 1 цієї статті. (Статтю 26 доповнено пунктом 3 згідно із Законом N 665/97-ВР (665/97-ВР) від 21.11.97)

4. Для підприємств, установ та організацій, що забезпечують перенавчання вивільнених працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва та праці, при обчисленні податку з прибутку сума балансового прибутку зменшується на розмір витрат, пов'язаних з організацією професійної підготовки таких працівників.

Якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, і якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.

У разі необхідності державна служба зайнятості може компенсувати підприємствам, установам та організаціям до 50 процентів витрат на організацію навчання прийнятих на роботу громадян, вивільнених з інших підприємств, установ, організацій з підстав, передбачених цією статтею.

5. Гарантії, встановлені пунктом 1 цієї статті, поширюються також на осіб, що втратили роботу внаслідок нещасного випадку на виробництві або настання професійного захворювання, в результаті чого потребують професійної підготовки, перепідготовки чи підвищення кваліфікації.

{Статтю 27 виключено на підставі Закону N 3483-IV (3483-15) від 23.02.2006}

{Статтю 28 виключено на підставі Закону N 3483-IV (3483-15) від 23.02.2006}

{Статтю 29 виключено на підставі Закону N 3483-IV (3483-15) від 23.02.2006}

{Статтю 30 виключено на підставі Закону N 3483-IV (3483-15) від 23.02.2006}

{Статтю 31 виключено на підставі Закону N 3483-IV (3483-15) від 23.02.2006}

Стаття 32. Добровільне соціальне страхування зайнятості

1. Громадяни можуть укладати з органами державного страхування договір на випадок втрати роботи.

Порядок, періодичність та умови страхування визначаються законодавством України.

2. Громадяни, які уклали такі договори, не втрачають права на одержання допомоги по безробіттю або матеріальної допомоги в період професійної підготовки і перепідготовки.

Стаття 33. Додаткові гарантії громадянам України

Законодавством України можуть передбачатися за рахунок бюджету держави додаткові гарантії громадянам, вивільнюваним з підприємств, що підлягають ліквідації у зв'язку із здійсненням заходів щодо поліпшення екологічної обстановки або внаслідок стихійного лиха.

Розділ V

КОНТРОЛЬ І ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ

Стаття 34. Органи, які здійснюють контроль

Контроль за додержанням законодавства України про зайнятість населення здійснюється місцевими державними адміністраціями, виконавчими органами відповідних рад, відповідними державними органами, інспекціями служби зайнятості та профспілковими об'єднаннями.

(Стаття 34 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2787-XII (2787-12) від 17.11.92)

Стаття 35. Відповідальність за порушення законодавства про зайнятість населення

Службові особи, винні у порушенні законодавства України про зайнятість населення, притягуються у встановленому порядку до відповідальності.

Голова Верховної Ради України Л.КРАВЧУК
м. Київ, 1 березня 1991 року N 803-XII